Веселиться - Дайте танк (!)

Полные стаканы, пустое поколение.

Пепел сигареты роняю на колени я.

Пей до дна, хозяина не надо обижать.

Если что, я буду твои волосы держать.

Извини, любимая птица-говорун,

Ты довольно мало понимала в теории струн,

Когда отобрала мою гитару.

Ну и пусть.

Всё равно Ротару я не знаю наизусть.

Я не умею веселиться.

Давно пора признаться.

Как говорится,

Танцуй сама.

Я не умею веселиться.

На мне железный панцирь.

Нужно смириться:

Я слишком стар для этого дерьма.

Нам уже большими не кажутся родители.

Как мы полюбили всё то, что ненавидели?

Неужели мы едим оливки и холодец?

Мы переступили черту.

Молодости конец.

Время не лечит, а бьёт.

Добавить нечего.

Каждый день я думаю, как дожить до вечера.

Ноги на полу, и на юлу похожа голова.

Ты предупреждала и опять была права.

Я не умею веселиться.

Давно пора признаться.

Как говорится,

Танцуй сама.

Я не умею веселиться.

На мне железный панцирь.

Нужно смириться:

Я слишком стар для этого дерьма.

Я не умею веселиться.

Давно пора признаться.

Как говорится,

Танцуй сама.

Я не умею веселиться.

На мне железный панцирь.

Нужно смириться:

Я слишком стар для этого дерьма.

Был виноградом – теперь изюм.

Завтра непременно возьмусь за ум.

Был виноградом – теперь изюм.

Завтра непременно возьмусь за ум.

Был виноградом – теперь изюм.

Завтра непременно возьмусь за ум.

Был виноградом – теперь изюм.

Завтра непременно возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь за ум.

Возьмусь.

Повні склянки, пусте покоління.

Попіл цигарки кидаю на коліна я.

Пий до дна, господаря не треба кривдити.

Якщо що, я твого волосся триматиму.

Вибач, улюблений птах-балакун,

Ти досить мало розуміла теоретично струн,

Коли відібрала мою гітару.

Ну і нехай.

Все одно Ротару я не знаю напам'ять.

Я не вмію веселитись.

Давно час зізнатися.

Як кажуть,

Танцюй сама.

Я не вмію веселитись.

На мені залізний панцир.

Потрібно змиритися:

Я надто старий для цього лайна.

Нам уже великими не здаються батьки.

Як ми полюбили все, що ненавиділи?

Невже ми їмо оливки та холодець?

Ми переступили межу.

Молодість кінець.

Час не лікує, а б'є.

Додати нічого.

Щодня я думаю, як дожити до вечора.

Ноги на підлозі, і на південь схожа голова.

Ти попереджала і знову мала рацію.

Я не вмію веселитись.

Давно час зізнатися.

Як кажуть,

Танцюй сама.

Я не вмію веселитись.

На мені залізний панцир.

Потрібно змиритися:

Я надто старий для цього лайна.

Я не вмію веселитись.

Давно час зізнатися.

Як кажуть,

Танцюй сама.

Я не вмію веселитись.

На мені залізний панцир.

Потрібно змиритися:

Я надто старий для цього лайна.

Був виноградом – тепер ізюм.

Завтра неодмінно візьмуся за розум.

Був виноградом – тепер ізюм.

Завтра неодмінно візьмуся за розум.

Був виноградом – тепер ізюм.

Завтра неодмінно візьмуся за розум.

Був виноградом – тепер ізюм.

Завтра неодмінно візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмуся за розум.

Візьмусь.