Trzecia miłość - żagle - Czerwone Gitary

Ucichł wiatr, morze śpi w blasku gwiazd.

Wspomnę znów miłość swą w taki czas.

Smukły miała kształt, ostro szła na wiatr:

Moja łódź, pierwsza łódź - miłość ma.

Każdy, kto kocha wiatr, wie jak jest,

Kiedy już z oczu nam ginie brzeg.

Wiatr na wantach gra, morze rusza w tan,

Kiedy kil znaczy ślad pośród pian.

Na skrzydłach żagli w brzask płyniemy tak.

Po stromych rzeźbach fal płyniemy tak.

Wtopieni w zieleń mórz ze światłem dnia.

Szaleni wiatrem, co nam scherzo gra.

Piękny czas, rejsów czas kończył się.

Kiedyś sztorm rzucił łódź aż na brzeg.

Patrzeć było żal — stała wryta w piach

Miłość ma — wierna łódź, zeschły wrak.

Rozstać się, żegnać się ciężko jest.

Starczył mi nafty litr, pakuł pęk …

Kiedy płomień zgasł, popiół rozwiał wiatr …

W morze znów rusza łódź - miłość ma.

Na skrzydłach żagli w brzask płyniemy tak.

Po stromych rzeźbach fal płyniemy tak.

Wtopieni w zieleń mórz ze światłem dnia.

Szaleni wiatrem, co nam scherzo gra.

Gra, gra.

Вітер стих, море спить у світлі зірок.

Я знову згадаю своє кохання в такий час.

Стрункий, мав форму, різко пішов на вітер:

Мій човен, перший човен - любов має.

Хто любить вітер, той знає, що це таке

Коли берег зникне з наших очей.

На саванах грає вітер, танцює море,

Коли кіль позначає відмітку серед піни.

На крилах вітрил ми так пливемо на світанку.

Ми так пливемо по крутих різьбленнях хвиль.

Розтанув у зелені морів із світлом дня.

Без розуму від вітру, що грає для нас скерцо.

Прекрасний час, час круїзів закінчувався.

Одного разу шторм викинув човен на берег.

Шкода було дивитися — вона застрягла в піску

Любов має - вірний човен, суху аварію.

Важко розлучатися, прощатися.

Мені вистачило гасу, літра, пачки клоччя...

Коли полум'я згасло, попіл розніс вітер...

Човен знову вирушає в море - любов має.

На крилах вітрил ми так пливемо на світанку.

Ми так пливемо по крутих різьбленнях хвиль.

Розтанув у зелені морів із світлом дня.

Без розуму від вітру, що грає для нас скерцо.

Гра, гра.