Mic Like a Memory - CunninLynguists

I sign his space’s with time existant blare

I hold the mic like a memory

There was a time when I couldnt find energy

The only person that was filln’me was Mrs. Hennesey

Ahh, Its like life was pinnin’me down

I used to gout on the town and get instantly clowend

You aint gonna be a rapper, you not a factor

You just a kentucky boy, get yourself a tractor

Chasing out the bogus dreams that you never acheive

Thats when the liquer and weed became a need

Self-esteem was about as low as ??

Asperations were about as big as Mertyl Ercle’s titties

Then as soon as I started geeting some pride

My sister high, druged, plain and died on ile 65

In a family full of pride, house full of tears

Spent many years with a blood stream of beers

Heart full of fears all ??, no cheers

Till the rhythem in my ears make my mind clear

Aiiyo, I hold the microphone enclosed in my palm

And go beyond the flows exposed in my songs

Cant grow fond of past memories

Cos negetivity leeds the way to live with vast energy

Offended by the mental imagery

And suggest livin’in poverty was really meant for me paternal tendancies towards chemical dependancies had me thinking that all

my enemies work into me And I cant begin to see how to control the flash backs

And progress past, all my style of dress got me laughed at Thought I was passed at But it attemps to reoccur when I dont proceive wat I feel I deserve

being slurred by those not livin’in my position,

My thoughts tend to glisten, Just like I’m kinda pissn'

And when I thought id risin', life freeze’s the frame

So I hold the mic like a memory to ease th pain.

I sit back on the flip, on the wild paths in my life

Only pain and heartache can feel my paths on the right

You know wat blasphermy’s like, cursing the god

Cause you aint got shit it hurts and its hard

Hell at times I steped it up to only stumble

Was forced to play tarzan in this concrete jungle

Most of my life’s a daze got me forever lighting haze

Trying to forget the times, where I barely ate twice a day

For, alone and helpless, so when I only felt the shame

sharing a twin bed in a homeless shelter

Few friends even then, most hommies is fake

Feel like a prisoner in my home pencil my only escape

I went from the block with my fam, to collage exams

But the pressures still there

Dog, I’m still scared

But I know it will all be right in the end

As long as I can focus my fears and channel my life through my pen

Я підписую його простір лункою часу

Я тримаю мікрофон, як спогад

Був час, коли я не міг знайти сили

Єдина людина, яка заповнювала мене, була місіс Хеннесі

Ах, ніби життя мене притискало

Раніше я ходив по місту і миттєво став клоуном

Ти не будеш репером, ти не фактором

Ти просто хлопчик із Кентуккі, візьми собі трактор

Переслідування фальшивих мрій, яких ви ніколи не досягнете

Саме тоді лікер і трава стали потрібними

Самооцінка була приблизно низькою як ??

Приріки були такими ж великими, як сиськи Мертіла Еркла

Тоді як тільки я почав відчувати гордість

Моя сестра піднята, зневірилася, померла на 65 році

У сім’ї, повній гордості, у домі, повному сліз

Провів багато років із потоком крові пива

Серце, повне страхів, усі ??, не привітання

Поки ритм у моїх вухах не прояснить мій розум

Ой, я тримаю мікрофон у долоні

І вийти за межі потоків, відкритих у моїх піснях

Не можу полюбити минулі спогади

Тому що негативність дає змогу жити з величезною енергією

Ображений ментальними образами

І я припускаю, що бідність насправді була призначена для мене — батьківські схильності до хімічної залежності спонукали мене думати, що все

Мої вороги працюють у мені  і я не можу почати як контролювати флеш-беки

І прогрес у минулому, весь мій стиль одягання викликав у мене сміяння. Думав, що мене обігнали, але це намагається повторити, коли я не отримую того, чого вважаю, що заслуговую

бути незрозумілим від тих, хто не живе в моєму положенні,

Мої думки, як правило, блищать

І коли я подумав, що я піднімається, життя завмерло

Тому я тримаю мікрофон як спогад, щоб полегшити біль.

Я сидю на перекиді, на диких стежках мого життя

Лише біль і душевний біль можуть відчути мої дороги праворуч

Ви знаєте, що таке богохульство, прокляття бога

Тому що у вас немає лайно, це боляче і важко

Час від часу я підвищувався, щоб просто спіткнутися

Був змушений грати в тарзана в ціх бетонних джунглях

Більшість мого життєвого зачарування змусили мене назавжди запалювати туман

Намагаюся забути часи, коли я ледве їв двічі на день

Бо, самотній і безпорадний, тому коли я тільки відчував сором

спільне двоспальне ліжко в притулку для бездомних

Навіть тоді небагато друзів, більшість друзів — підробка

Відчуй себе в’язнем у моєму домашньому олівці, мій єдиний шлях втечі

Я пішов із блоку зі своєю сім’єю на іспити на колаж

Але тиск все ще є

Собака, я все ще боюся

Але я знаю, що в кінці все буде добре

Поки я можу зосередити свої страхи й направляти своє життя через своє перо