Appreciation Remix (F. Cashmere the Pro) - CunninLynguists

Это случится раньше рассвета,

Разъело.

Цитаты первых полос.

Разве различие так заметно?

Я думал, всё не в серьёз.

Съезжая с катушек,

Поздно стало —

Оказался не нужен тогда,

Где,

Догадайся,

Плотно в ту осень застряв в декадэнсе…

Меня поглощала мрачная скука.

Свобода творчества

На многослойной картонке с рисунком

Переросла в абсурдные диалоги…

Пройти не рискнул бы по этой дороге

Повторно.

Крики за поворотом,

Рёв реактивных моторов,

Торговля, читаю

Благодаря которой…

Отрезки сумбурных хроник,

Гидра, испари их осаток,

Что не срослось, она скоро прогонит,

И я забуду про завтра…

Солнечный диск не выйдет над побережьем,

Самочувствие —

Словно сломанный

Надвое

Стержень…

С раскисшей гримасой,

Раньше игрался —

Сейчас опасно…

Коллапс,

Холодеют руки,

Бледный оттенок кожи,

Цепляюсь пальцами

За края реальности…

Она вытащить врядли сможет

В эффективность свою,

Я размножил её…

Ожидаю весну,

Сольюсь с которой,

Время суток не видно за шторами,

В торшере лопнула лампочка —

Интерьер искажён…

Ледяной пустотой

Я испачкался,

И всё глубже в ней пропадаю…

Эй, постой,

Мне не по нраву эта прямая,

Прямо воронка

Несбыточных грёз

Сплетённых в сетке,

Дай напаснусь на последок,

Замедлив бегущие часовые стрелки…

И пусть говорят, что хотят…

Всегда от души всё делали,

А кто за нами?..

Спалят мой контрафакт.

Я мыслю нетрезво,

Читаю на слэнге,

Но многим это близко,

Как вагоны подземки

В бесконечных поездках…

Непредсказуема бездна

В которую лезу,

Ведь я туда, где ярко-зелёный,

В нашей гавани якорь бросил,

Врядли сумеешь уже по-другому,

Это дорого обойдётся,

Мы знали, на что идём,

Хотели, как Кислый, Гэри и Томпсон…

Сон стал короче гораздо,

Зато увидели счастье,

Словами не передашь…

Дальше напрасно шли,

Ведь эт овсего лишь монтаж…

Я вышел на верхний этаж,

Там пыль и грязь,

На полу подошвами,

Голову

Тянет вниз слегка,

Встревоженный взгляд с окна в сторону небес…

Не без бесов здесь, обеспокоен,

Забейся в угол,

Тебя найдут утром с транспортным гулом,

И всё напрасно…

Накури меня, пластика,

Чтобы плохое из памяти стёр,

Но не перестарайся,

Чтоб не попасть на костёр…

Це станеться раніше світанку,

Роз'їло.

Цитати перших смуг.

Хіба різниця така помітна?

Я думав, все не серйозно.

З'їжджаючи з котушок,

Пізно стало|

Виявився не потрібний тоді,

Де,

Здогадайся,

Щільно в ту осінь застрягши в декаденсі ...

Мене поглинала похмура нудьга.

Свобода творчості

На багатошаровій картонці з малюнком

Переросла в абсурдні діалоги…

Пройти не ризикнув би цією дорогою

Повторно.

Крики за поворотом,

Рев реактивних моторів,

Торгівля, читаю

Завдяки якій…

Відрізки сумбурних хронік,

Гідра, випаруй їх осаток,

Що не зрослося, вона скоро прожене,

І я забуду про завтра...

Сонячний диск не вийде над узбережжям,

Самопочуття —

Наче зламаний

Надвоє

Стрижень…

З розкислою гримасою,

Раніше грав —

Зараз небезпечно.

Колапс,

Холодіють руки,

Блідий відтінок шкіри

Чіпляюсь пальцями

За краї реальності…

Вона витягти навряд чи зможе

Ефективність свою,

Я розмножив її…

Чекаю на весну,

Солюся з якою,

Час доби не видно за шторами,

У торшері лопнула лампочка —

Інтер'єр спотворений…

Крижаною порожнечею

Я забруднений,

І все глибше в ній пропадаю...

Гей, стривай,

Мені не сподобалася ця пряма,

Прямо вирва

Нездійсненних мрій

Сплетених у сітці,

Дай напаснусь на останок,

Уповільнивши годинникові стрілки, що біжать.

І нехай кажуть, що хочуть…

Завжди від душі все робили,

А хто за нами?..

Спалять мій контрафакт.

Я мислю нетверезо,

Читаю на сленгу,

Але багатьом це близько,

Як вагони підземки

У нескінченних поїздках…

Непередбачувана безодня

У яку лезу,

Адже я туди, де яскраво-зелений,

У нашій гавані якір кинув,

Навряд чи зможеш вже по-іншому,

Це дорого обійдеться,

Ми знали, на що йдемо,

Хотіли, як Кислий, Гері і Томпсон…

Сон став набагато коротшим,

Зате побачили щастя,

Словами не передаси…

Далі марно йшли,

Адже це лише монтаж…

Я вийшов на верхній поверх,

Там пил і бруд,

На підлозі підошвами,

Голову

Тягне вниз злегка,

Стривожений погляд з окна в бік небес...

Не без бісів тут, стурбований,

Забийся в кут,

Тебе знайдуть уранці з транспортним гулом,

І все марно…

Накури мене, пластика,

Щоб погане з пам'яті стер,

Але не перестарайся,

Щоб не потрапити на багаття ...