Hypnopomp (Epilogue) F. Bianca Spriggs - CunninLynguists

Life is but a dream

Once two suns were born to

Nyx goddess of Night and Hypnos God of Sleep

The eldest was Morpheus, who lived in the visions of dreamers

Rising to his calling, meant someone must abandon all other paths

For the prospect of greatness

Thus heroes and kings called Morpheus, the destiny bringer

To accept his gift, required impossible risk

And loneliness in the midst of adoration

But to deny him — madness

Then, there was Phobetor, whom they called the dread crawler

For he dwelled only in nightmares

And fed on the acrid fumes of human fear

A shapeshifter, he appeared as the manifestation of terror

Forcing a choice between the path of uncertainty

And the path, of mediocrity

To meet Phobetor’s gaze required great courage

To look away — shame

Only in the grey hour, in the moments of shadow and light

Will the balance of power dangle

Between the destiny bringer’s favor

And the dread crawler’s wrath

Only there, between waking and sleep

Will we recognize, our true path

Життя як сон

Колись народилося два сонця

Нікс богиня ночі та Гіпнос бог сну

Найстаршим був Морфей, який жив у видіннях мрійників

Піднятися до його покликання означало, що хтось повинен залишити всі інші шляхи

Для перспективи величі

Так герої і королі називали Морфея, що приносить долю

Щоб прийняти його подарунок, потрібен був неможливий ризик

І самотність серед обожнювання

Але відмовляти йому — божевілля

Потім був Фобетор, якого вони називали страшним повзуном

Бо він перебував лише в кошмарах

І харчувався їдким випаром людського страху

Перетворювач, він з’явився як прояв терору

Змусити зробити вибір між шляхом невизначеності

І шлях посередності

Щоб зустрітися з поглядом Фобетора, потрібна була велика сміливість

Відвести погляд — сором

Тільки в сіру годину, в моменти тіні й світла

Баланс сил буде бовтатися

Між прихильністю того, хто приносить долю

І страшний гнів повза

Тільки там, між неспанням і сном

Чи визнаємо ми, наш справжній шлях