Qué Suerte - Conchita

No sé a quién le tengo que agradecer que te cruzaras

Un soplo de aire fresco

En mitad de aquella calma

Te pido disculpas

Me marché corriendo

Tuve que irme a casa a bajarme el corazón

Con solo mirarme subió a la garganta

Y ahora no hay quien consiga empujarla a su rincón

No sé a quién le tengo que agradecer que te quedaras

Esperando aquella noche a que todos se marcharan

Te pido disculpas

Me pasó de nuevo

Se me atragantó la voz en medio de aquel fuego

Suerte que al mirarme

Se deshizo el miedo

Bajó el corazón y entonces yo me subí al cielo

Qué suerte, apareciste y sin avisar

Viniste y trajiste mariposas

Quédate

Qué suerte que pasé por aquel lunes

Paré justo en frente de tu boca

Quédate

Quédate

No sé a quién le tengo que agradecer que te cruzaras

Soplo de aire fresco

En mitad de aquella calma

En mitad de aquella calma

En mitad

Te pido disculpas

Me marché corriendo

Tuve que irme a casa a bajarme el corazón

Con solo mirarme

Subió a la garganta

Y ahora no hay quien consiga empujarlo a su rincón

Я не знаю, кому я маю дякувати, що ти натрапив

Ковток свіжого повітря

Посеред того спокою

Я прошу вибачення

Я втік

Довелося йти додому, щоб опустити серце

Від одного погляду на мене аж горло аж переймало

І тепер ніхто не зможе загнати її в свій кут

Я не знаю, кому я маю дякувати за те, що ти залишився

Чекаючи цієї ночі, поки всі розійдуться

Я прошу вибачення

це сталося зі мною знову

Мій голос захлинувся серед того вогню

Пощастило, що дивлячись на мене

Страх зник

Серце опустилося, а потім я піднявся на небо

Яке щастя, ти з'явився без попередження

Ти прийшов і приніс метеликів

залишитися

Яке щастя, що я пережив той понеділок

Я зупинився прямо перед твоїм ротом

залишитися

залишитися

Я не знаю, кому я маю дякувати, що ти натрапив

Подих свіжим повітрям

Посеред того спокою

Посеред того спокою

В половині

Я прошу вибачення

Я втік

Довелося йти додому, щоб опустити серце

просто дивиться на мене

залізло в горло

І тепер немає нікого, хто міг би засунути його в свій кут