Enfants sauvages - Claudio Capéo

On était des enfants sauvages

Les poches trouées

Des gueules d'écorchés

A se briser les dents de rage

Et user tout le béton du quartier

On n’avait pas besoin d'être sage

Quelques vannes en signe d’amitié

A se foutre en l’air sur les plages

Et Strasbourg comme on l’imaginait

Et même si on a grandi

On s’est promis de rester des sales gosses

Et même si on a grandi

On porte en nous, nos fractures et nos bosses

On était des enfants sans âge

On en a pris dans la gueule des crochets

Comme les oiseaux s’tirent de leur cage

Pour devenir enfin ceux qu’on était

On était parfait pour se taire

On avait pas appris à faire semblant

On rêvait tous de passer la frontière

A Strasbourg évidemment

Et même si on a grandi

On s’est promis de rester des sales gosses

Et même si on a grandi

On porte en nous, nos fractures et nos bosses

Come dans les chansons de Renaud

Si on sautait dans les flaques

Si on jouait dans les cul-de-sac

Juste pour se faire marrer

Quelques pote, une vieille sono

Et on s’invite au voyage

A Strasbourg ou dans le monde entier

Et même si on a grandi

On s’est promis de rester des sales gosses

Et même si on a grandi

On porte en nous, nos fractures et nos bosses

Et même si on a grandi

On s’est promis de rester des sales gosses

Et même si on a grandi

On porte en nous, nos fractures et nos bosses

Ми були дикими дітьми

Діряві кишені

Здерті роти

Вибити йому зуби від люті

І зношу весь бетон по сусідству

Нам не треба було бути мудрими

Кілька жартів на знак дружби

Щоб облажатися на пляжах

І Страсбург, яким ми його уявляли

І хоча ми виросли

Ми пообіцяли залишитися нахабниками

І хоча ми виросли

Ми несемо в собі наші переломи та удари

Ми були нестарими дітьми

Ми взяли трохи в пащу гачків

Ніби птахи вилазять із клітки

Щоб нарешті стати тими, ким ми були

Ми були ідеальні, щоб замовкнути

Ми не навчилися прикидатися

Ми всі мріяли перетнути кордон

Звісно, ​​у Страсбурзі

І хоча ми виросли

Ми пообіцяли залишитися нахабниками

І хоча ми виросли

Ми несемо в собі наші переломи та удари

Приходьте в піснях Рено

Якби ми стрибали в калюжах

Давайте пограємо в глухий кут

Задля розваги

Кілька друзів, стара звукова система

І ми запрошуємо один одного в подорож

У Страсбурзі чи в усьому світі

І хоча ми виросли

Ми пообіцяли залишитися нахабниками

І хоча ми виросли

Ми несемо в собі наші переломи та удари

І хоча ми виросли

Ми пообіцяли залишитися нахабниками

І хоча ми виросли

Ми несемо в собі наші переломи та удари