A Twilight Serenade - Cirith Gorgor

And we breathe the air of this autumn evening

So bright, the cold breeze fills our hearts with ice

And we hear the trees whisper and the spirits sing

The perfume to smell is full of enchantment

A warm secret surrounded by cold

And these woods are our own eternity

Under a starry sky in a dream so old

Then, nightfall, enthralled by bloodthirst

An eternal enigma, yet a hymn to those

Who passionately roam, cloaked by the nightsky

Come on Bacchants, let us hunt in sigh

«Follow the Night-Hag, when call’d in secret

Riding through the Air she comes

Lur’d with the smell of infant blood, to dance

With Lapland Witches, while the labouring Moon

Eclipses at their charmes.»

Our crimson quickening, whispering through their veins

Like the funeral winds whisper through the leaves

We will hunt them for eternity, our jewels come forth of their fear

And we drink their spirits like wine, celebrating their misery

…Every night we die in a passionate melancholy…

І ми вдихаємо повітря цього осіннього вечора

Такий яскравий, холодний вітер наповнює наші серця льодом

І ми чуємо, як шепочуть дерева й співають духи

Аромат, який запахає сповнений чарування

Тепла таємниця в оточенні холоду

А ці ліси – наша власна вічність

Під зоряним небом у таком старому сні

Потім, настала ніч, захоплений кровожерливою

 Вічна загадка, але гімн тим

Які пристрасно бродять, прикриті нічним небом

Давайте Вакханці, давайте полювати зітхаючи

«Слідуй за нічною ведьмою, коли її таємно дзвонять

Їзда по повітрю вона приходить

Захоплений запахом дитячої крові, щоб танцювати

З лапландськими відьмами, під час працюючого Місяця

Затьмарення в їхніх чарах».

Наш багряний живить, шепоче по їхніх жилах

Як похоронні вітри шепочуть листям

Ми полюватимемо на них вічність, наші коштовності виходять із їхнього страху

І ми п’ємо їхній дух, як вино, святкуючи їхнє нещастя

…Кожної ночі ми вмираємо в пристрасній меланхолії…