Там, вдалеке - Чёрный Лукич

Там, вдалеке, искоркой светит моя надежда.

Там, там налегке я убегал, чтобы остаться прежним.

Тёплый кусок зори бросили в яму, чтобы склевали птицы.

Снег прыгал с небес и умирал, чтобы не успеть разбиться.

Сердце сухим листком тихо закружит в ноги прохожим людям.

Дождь, радужный дождь, петь о любви мы никогда не будем.

Стылый чужой очаг, мёрзнет под снегом ягода-незабудка.

Путь, правильный путь я не забыл, значит наступит утро.

Там, далеко, іскоркою світить моя надія.

Там, там без нічого я тікав, щоб залишитися колишнім.

Теплий шматок зорі кинули в яму, щоб склевали птахи.

Сніг стрибав з небес і вмирав, щоб не встигнути розбитися.

Серце сухим листком тихо закрутить у ноги перехожим людям.

Дощ, райдужний дощ, співати про любов ми ніколи не будемо.

Стиле чуже вогнище, мерзне під снігом ягода-незабудка.

Шлях, правильний шлях я не забув, значить настане ранок.