Завял цветок - Чёрный Лукич

Завял цветок, упал на поле лепесток,

Рассыпался на сотню радужных мгновений.

Бежит толпа, да поломала ворота.

И удачная мечта — одно мученье.

Фунта два хворобы, да пучечек травы,

За дальним леском четвертинка Луны.

Ну ка в даль побежать, ну ка песни попеть.

Погоди помирать.

Завял цветок, упал на поле лепесток,

Рассыпался на сотню радужных мгновений.

Бежит толпа, да поломала ворота.

И удачная мечта — одно мученье.

Все не век горевать, все не век чашу пить,

Будет время встречать, будет время любить,

А пока подождать, а пока потерпеть.

Погоди умирать.

Завял цветок, упал на поле лепесток,

Рассыпался на сотню радужных мгновений.

Бежит толпа, да поломала ворота.

И удачная мечта — одно мученье.

Занавески долой, да в окно головой,

Это батюшка мой воротился домой.

Ну ка стол накрывать, ну ка баньку топить

Погоди умирать.

Завял цветок, упал на поле лепесток,

Рассыпался на сотню радужных мгновений.

Бежит толпа, да поломала ворота.

И удачная мечта — одно мученье.

Зав'яв квітку, впав на полі пелюсток,

Розсипався на сотню райдужних миттєвостей.

Біжить натовп, та поламав ворота.

І вдала мрія — одна мука.

Фунта дві хвороби, та пучок трави,

За далеким ліском четвертинка Місяця.

Ну ка в далечінь побігти, ну ка пісні поспівати.

Стривай помирати.

Зав'яв квітку, впав на полі пелюсток,

Розсипався на сотню райдужних миттєвостей.

Біжить натовп, та поламав ворота.

І вдала мрія — одна мука.

Все не век горювати, все не вік чашу пити,

Буде час зустрічати, час любити,

А поки почекати, а поки потерпіти.

Стривай помирати.

Зав'яв квітку, впав на полі пелюсток,

Розсипався на сотню райдужних миттєвостей.

Біжить натовп, та поламав ворота.

І вдала мрія — одна мука.

Фіранки геть, та в вікно головою,

Це мій батюшка вернувся додому.

Ну ка стол накривати, нука баньку топити

Стривай помирати.

Зав'яв квітку, впав на полі пелюсток,

Розсипався на сотню райдужних миттєвостей.

Біжить натовп, та поламав ворота.

І вдала мрія — одна мука.