Мы идём в тишине - Чёрный Лукич

Мы идём в тишине по убитой весне,

По разбитым домам, по седым головам,

По зелёной земле, почерневшей траве,

По упавшим телам, по великим делам,

По разбитым очкам, комсомольским значкам,

По кровавым словам, по голодным годам.

Мы идём в тишине по убитой весне

По распятым во сне и забытым совсем

Ворох писем, не скучай,

Похоронка, липкий чай.

Мы идём в тишине по убитой весне,

Мы идём в тишине по убитой весне…

Ми ідемо в тиші по вбитій весні,

По розбитих будинках, по сивих головах,

По зеленій землі, почорнілій траві,

За тілом, що впали, по великих справах,

За розбитими окулярами, комсомольськими значками,

За кривавими словами, за голодними роками.

Ми ідемо в тиші по вбитій весні

За розп'ятим уві сні і забутим зовсім

Купи листів, не|нудь,

Похоронка, липкий чай.

Ми ідемо в тиші по вбитій весні,

Ми ідемо в тиші по вбитій весні…