От окраинной заставы - Чёрный Лукич

От окраины заставы до ближайшего села

Ты меня не проводила, ты меня не довела.

Я едва не заблудился, я едва нашёл тропу,

Снегопадами умылся и об сохнул на ветру.

Без привычки к холодам… хлеб, намокшая крупа…

Я мотаюсь по дворам в ожидании тепла.

Где-то сумрачный хозяин, где-то добрая вдова,

От калитки до калитки, до окраины села.

И опять поля да вьюги, и опять колючий снег,

Где вы братья, где вы други, где ты радостный рассвет?

Без привычки к холодам… хлеб, намокшая крупа…

Я мотаюсь по дворам в ожидании тепла.

Від околиці застави до найближчого села

Ти мене не проводила, ти мене не довела.

Я ледь не заблукав, я ледве знайшов стежку,

Снігопадами вмився і обсихнув на вітрі.

Без звички до холодів... хліб, намокла крупа...

Я мотаюся по дворах в очікуванні тепла.

Десь похмурий господар, десь добра вдова,

Від хвіртки до хвіртки, до околиці села.

І знову поля та завірюхи, і знову колючий сніг,

Де ви брати, де ви други, де ти радісний світанок?

Без звички до холодів... хліб, намокла крупа...

Я мотаюся по дворах в очікуванні тепла.