Le dernier des Bevilacqua - Christophe

Je suis né là-bas, je suis né là-bas

Là-bas sous le ciel, sous le ciel de Roma

J’ai grandi en bas, j’ai grandi en bas

En bas dans la rue, je chantais déjà

Mais dans les faubourgs de Rome

À quinze ans, il faut être un homme

Il n’y avait plus de place chez moi

Pour le dernier des Bevilacqua

Il n’y avait plus de place pour moi

Pour le dernier des Bevilacqua

J’ai pris ma Vespa, j’ai pris ma Vespa

Je suis allé droit, tout droit devant moi

On ne mangeait pas, on ne mangeait pas

Tous les jours du mois, ma guitare et moi

Alors, pour dîner parfois

Je pariais sur n’importe quoi

Tout se jouait sur une paire de rois

Pour le dernier des Bevilacqua

Tout se jouait sur une paire de rois

Pour le dernier des Bevilacqua

Dans mon complet droit, dans mon complet droit

Je marchais comme ceux, ceux de la mafia

J’avais une belle voix, j’avais une belle voix

Lors de mon premier, mon premier contrat

Mais les soirées de gala

Sont un peu tragiques quelquefois

Revendant mes chaussures, ma villa

Pour quelques revers au Baccara

La vie passait beaucoup mieux comme ça

Pour le dernier des Bevilacqua

J’ai bientôt trente ans, j’ai bientôt trente ans

Je fais maintenant la musique que j’aime

J’ai bientôt trente ans, j’ai bientôt trente ans

Et je resterai, resterai le même

Long est le chemin qui mène

Jusqu'à l’ironie suprême

Conduisant ma voiture qui sera

Coupée façon Pininfarina

Je reviendrai peut-être chez moi

Chez les derniers des Bevilacqua

Conduisant ma voiture qui sera

Coupée façon Pininfarina

Je reviendrai peut-être chez moi

Chez les derniers des Bevilacqua

Dans le quartier on chuchotera

C’est le dernier des Bevilacqua

Toute l’Italie ne se souvient pas

Des enfants du faubourg d’autrefois

Il ne restera bientôt que moi

Que le dernier des Bevilacqua

Toute l’Italie ne se souvient pas

Des enfants du faubourg d’autrefois

Il ne restera bientôt que moi

Que le dernier des Bevilacqua

Un estate senza te

Non è possibile per me

Le scriverò del cuore mio

L’amore diventerà blu

Il silenzio immobile

Il silenzio

Il silenzio

Я там народився, я там народився

Там під небом, під небом Рома

Я виріс вниз, я виріс вниз

Внизу на вулиці я вже співав

Але в передмісті Риму

У п’ятнадцять років ти повинен бути чоловіком

У моєму домі більше не було місця

Для останнього з Bevilacqua

Для мене більше не було місця

Для останнього з Bevilacqua

Я взяв свою Vespa, я взяв свою Vespa

Я пішов прямо, прямо

Ми не їли, ми не їли

Кожен день місяця моя гітара і я

Тож іноді на вечерю

Я робив ставку на що завгодно

Це все було про пару королів

Для останнього з Bevilacqua

Це все було про пару королів

Для останнього з Bevilacqua

У моєму прямому костюмі, у моєму прямому костюмі

Я ходив як ті, мафіозні

У мене був гарний голос, у мене був гарний голос

За моїм першим, моїм першим контрактом

Але гала-вечори

Іноді бувають трохи трагічними

Перепродам моє взуття, мою віллу

Через кілька невдач у Baccarat

Так життя було набагато краще

Для останнього з Bevilacqua

Мені майже тридцять, мені майже тридцять

Тепер я створюю музику, яку люблю

Мені майже тридцять, мені майже тридцять

І я залишуся, залишаюся таким же

Довгий шлях веде

До найвищої іронії

Я буду керувати своєю машиною

Крій в стилі Pininfarina

Я можу прийти додому

Серед останніх з Бевілаква

Я буду керувати своєю машиною

Крій в стилі Pininfarina

Я можу прийти додому

Серед останніх з Бевілаква

По сусідству будемо шептати

Він останній з Бевілаква

Вся Італія не пам'ятає

Діти минулого передмістя

Скоро буду тільки я

Це останній з Бевілаква

Вся Італія не пам'ятає

Діти минулого передмістя

Скоро буду тільки я

Це останній з Бевілаква

Un estate senza te

Для мене це неможливо

Scriverò del cuore mio

L’amore diventerà blu

Il silentzio нерухомо

Il silentzio

Il silentzio