Неправильный посыл - ChipaChip, падошва, Твёрдый Мики

Я включил бит и представил как бы я на нём звучал,

Как и тогда, когда всё же не достучался.

Когда город кутал февраль, фанател с тех краль

И это, наверно, было неправильно.

Хотел только добра ведь нам.

Играет тихий блюз и я так сильно тороплюсь,

Сменить все минусы, дура, на плюс.

Я сегодня, как всегда, напьюсь на сомнительной тусе,

После сниму с неё трусики.

Да гореть нам в аду всем.

Я включил бит и представил тебя,

Вспомнил твое мастерство, ведь ты отыграла на пять.

В последнем сне моем опять сердце катится до пяток,

Принципиально чувствами не берешь взяток.

Последний вечер, кружит очень над нами тоску,

Кружит тихо … слова беззвучно падают с губ.

Стрелки так быстро убегут изменив твой мирок,

А ты не забыл ни её, ни даже её номерок.

Я мог бы найти тысячу причин,

Чтобы всё повторить.

Но мы по-любому не вспомним то,

Что нам сердце тогда вырывало с корнем.

Тут утром озноб не вновинку,

Настежь закрытые окна.

Выруби эти пластинки,

Мне очень от них одиноко.

Быстро меняются кадры,

Порой кажется они меняются вовсе.

Давай договоримся сами с собой завтра,

Что по-любому мы это всё бросим.

Так где-то прое*анный шарм,

Бесконечная езда по ушам.

Если б мог, то я б давно убежал

Надев капюшон в том феврале заместо шапки.

Асфальт становится шатким, а небо темным,

Я остаюсь Артёмом, который всё помнит.

Но сейчас причин искать не стал бы,

Чтобы глушить эту память без остановки залпом.

Я мог бы найти тысячу причин,

Чтобы всё повторить,

Но мы по-любому не вспомним то,

Что нам сердце тогда вырывало с корнем.

Я включив біт і представив як би я на ньому звучав,

Як і тоді, коли все же не достукався.

Коли місто кутало лютий, фанател з тех краль

І це, мабуть, було неправильно.

Хотів тільки добра нам.

Грає тихий блюз і так сильно поспішаю,

Змінити всі мінуси, дура, на плюс.

Я сьогодні, як завжди, нап'юся на сумнівній тусі,

Після зніму з неї трусики.

Так горіти нам в пеклу всім.

Я включив біт і представив тебе,

Згадав твою майстерність, адже ти відіграла на п'ять.

В останньому сні моєму знову серце котиться до п'ят,

Принципово почуттями не береш хабарів.

Останній вечір, кружляє дуже над нами тугу,

Кружить тихо... слова беззвучно падають із губ.

Стрілки так швидко втечуть, змінивши твій світ,

А ти не забув ні її, ні навіть її номерок.

Я мог би знайти тисячу причин,

Щоби все повторити.

Але ми по-любому не пригадаємо те,

Що нам серце тоді виривало з коренем.

Тут вранці озноб не новинку,

Настіж зачинені вікна.

Вирубай ці платівки,

Мені дуже від них самотньо.

Швидко змінюються кадри,

Іноді вони змінюються зовсім.

Давай домовимося самі з собою завтра,

Що по-любому ми все це кинемо.

Так десь прої*анний шарм,

Нескінченна їзда по вухах.

Якщо б міг, то я давно втік

Одягнувши капюшон у тому лютому замість шапки.

Асфальт стає хитким, а небо темним,

Я є Артемом, який все пам'ятає.

Але зараз причин шукати не стал би,

Щоб глушити цю пам'ять без зупинки залпом.

Я мог би знайти тисячу причин,

Щоб все повторити,

Але ми по-любому не пригадаємо те,

Що нам серце тоді виривало з коренем.