Je ne sais pas son nom - Chimène Badi

Je ne sais pas son nom, il ne sait pas le mien

Il est comme une chanson, un air que l’on retient

Il voit ce que jamais mon imagination

Inventerait des illusions

Lui dans la cour en face, moi au troisime tage

Comme un reve qui passe pos sur un nuage

Il pose son pinceau sur la ligne du temps

Et tout redevient beau en un instant

Il dessine les mots, dcouvre les nuances

Change le laid en beau, efface les absences

Il met de la couleur, des rouges, des bleus intenses

Son coeur est une plume, ses yeux un ciel immense

Je n’ose pas lui dire qu’il est mon univers

Qu’il est c' que je dsire, c' que je n' sais pas faire

C' qui me manque pour partir l o l’ennui se perd

Son monde est mon soupir, l’autre lumire…

Il dessine les mots, dcouvre les nuances

Change le laid en beau, efface les absences

Il met de la couleur, des rouges, des bleus intenses

Son coeur est une plume, ses yeux un ciel immense

Et je m’cris en lui comme une histoire sans fin

Le soleil de ses nuits qui rchauffe ses mains

Je suis dans ses rivires, les pierres et l’eau qui coule

Son ocan, ses mers, la vague qui l’enroule… !

Je ne sais pas son nom

Il ne sait pas le mien

Je suis dans ses rivires, les pierres et l’eau qui coule

Son ocan, ses mers, la vague qui l’enroule… !

Je ne sais pas

Je ne sais pas son nom

Je ne sais pas son nom, il ne sait pas le mien

Я не знаю його імені, він не знає мого

Він як пісня, мелодія, яку ти пам'ятаєш

Він бачить все, що завгодно моїй уяві

вигадали б ілюзії

Він у дворі попереду, я на третьому поверсі

Як минаючий сон на хмарі

Він кладе пензлик на шкалу часу

І все знову стає прекрасним в одну мить

Він малює слова, відкриває нюанси

Перетворіть потворне в прекрасне, зітріть відсутність

Надає колір, червоний, інтенсивний синій

Її серце — пір’їнка, очі — величезне небо

Я не смію сказати йому, що він мій всесвіт

Що я хочу, що я не знаю, як зробити

Те, чого мені не вистачає, щоб залишити там, де загубилася нудьга

Його світ - моє зітхання, інше світло...

Він малює слова, відкриває нюанси

Перетворіть потворне в прекрасне, зітріть відсутність

Надає колір, червоний, інтенсивний синій

Її серце — пір’їнка, очі — величезне небо

І я плачу в ньому, як нескінченна історія

Сонце його ночей, що зігріває його руки

Я в його річках, каменях і проточній воді

Його океан, його моря, хвиля, що огортає його...!

Я не знаю його імені

Він не знає моєї

Я в його річках, каменях і проточній воді

Його океан, його моря, хвиля, що огортає його...!

я не знаю

Я не знаю його імені

Я не знаю його імені, він не знає мого