Раковый корпус - Честер Небро

Мне разбили *бало возле твоего падика.

Не скажу, что амбалы, не скажу, что с травматикой.

Я дурак, знаю сам, но я буду внимательней,

Я обещаю, что я буду внимательный.

Позвони моей матери, пусть купит йод.

Самолет не взлетит, походу рейс отменен.

Приготовьте пижаму и чистую простынь,

Походу я уже не орел, походу поздно, не так ли?

Кто-то скажет, нет, брат, не так.

Это опасней, чем рак, это раковый корпус,

Когда на воздух взлетает автобус.

Рождаются треки, симфонии, опусы.

Быть среди всех, на фоксе и фокусе.

Но фокус в том, что этот фантом,

Скоро исчезнет, как кролик под колпаком.

Припев:

Нас водят за нос, не моргай на заносах,

Нанес на дерево воск, но руки в занозах.

Помни, весь этот лоск уместится в прозу,

А я, на полном серьезе сжег этот холст.

Знаешь, мое вчера так и останется в прошлом,

Как и танцы с волками под рожком.

Но в кармане камень и он будет покрошен,

А значит — негоже скулить, приговор оглашен.

Принимая за должное — вижу, как эта ложь

Проникает под кожу, как кухонный нож.

Поднеси к уху и сам все поймешь,

Это самонаеб, когда твоя правда воняет саньем.

Перегорели пробки в черепной коробке,

Черно-белое пятно на черно-белой фотке.

На бабки падкий парень в черной арафатке,

Но помни, братка, это то, что не купить за бабки.

Заправив бензобаки, не видя границ,

Среди полуживых и полусамоубийц.

Тот самый дымится и он такой не один,

Вершине по серпантину или на карантин.

Припев:

Нас водят за нос, не моргай на заносах,

Нанес на дерево воск, но руки в занозах.

Помни, весь этот лоск уместится в прозу,

А я, на полном серьезе сжег этот холст.

Мы выбирали шелка для погребального савана.

Жизнь не начать заново, но нужна новизна.

Бутылка Акваминерале на палеве,

В плане легавых в панике схавал.

Не заработал госзнак, гордо вывешу флаг,

Когда ваины благо на чистый лист ляжет,

Но не за бумагу, новый куплет,

Этот реп как таблетка от рака.

Как бронежилет, буяка буя буяка.

Это средство от порчи, так что больше не порть.

Да пребудет с ним Отче — это моя кровь и плоть.

Будучи торчем, утром черным как ночь,

С оскалом волчьим пытаемся помочь.

Фальсификация фактов, команда Фас.

По той же таксе как всегда, но не за баксы.

Если ты плакса лови между глаз,

Я отправляю диагноз, примите факс.

Припев:

Нас водят за нос, не моргай на заносах,

Нанес на дерево воск, но руки в занозах.

Помни, весь этот лоск уместится в прозу,

А я, на полном серьезе сжег этот холст.

Декабрь, 2015.

Мені розбили бала біля твого падика.

Не скажу, що амбали, не скажу, що з травматикою.

Я дурень, знаю сам, але я буду уважніше,

Я обіцяю, що я буду уважний.

Зателефонуй моєї матері, нехай купить йод.

Літак не злетить, походу рейс скасовано.

Приготуйте піжаму і чисте простирадло,

Походу я вже не орел, походу пізно, не так чи?

Хтось скаже, ні, брате, не так.

Це небезпечніше, ніж рак, це раковий корпус,

Коли на повітря злітає автобус.

Народжуються треки, симфонії, опуси.

Бути серед усіх, на фоксі та фокусі.

Але фокус у тому, що цей фантом,

Скоро зникне, як кролик під ковпаком.

Приспів:

Нас водять за ніс, не моргай на заносах,

Наніс на дерево віск, але руки в скалках.

Пам'ятай, весь цей лиск уміститься в прозу,

А я, на повному серйозі спалив це полотно.

Знаєш, моє вчора так і залишиться в минулому,

Як і танці з вовками під ріжком.

Але в кишені камінь і він буде покрошений,

А значить — негідно скиглити, вирок оголошений.

Приймаючи за належне — бачу, як ця брехня

Проникає під шкіру, як кухонний ніж.

Піднеси до вуха і сам все зрозумієш,

Це самонаб, коли твоя правда смердить саньєм.

Перегоріли пробки в черепній коробці,

Чорно-біла пляма на чорно-білій фотці.

На бабці ласий хлопець у чорній арафатці,

Але пам'ятай, братку, це те, що не купити за бабки.

Заправивши бензобаки, не бачачи кордонів,

Серед напівживих і напівсамовбивць.

Той самий димиться і він такий не один,

Вершині по серпантину або на карантин.

Приспів:

Нас водять за ніс, не моргай на заносах,

Наніс на дерево віск, але руки в скалках.

Пам'ятай, весь цей лиск уміститься в прозу,

А я, на повному серйозі спалив це полотно.

Ми вибирали шовку для похоронного савана.

Життя не почати заново, але потрібна новизна.

Пляшка Аквамінерале на палеві,

У плані лягавих у паніці сховав.

Не заробив держзнак, гордо вивішу прапор,

Коли воїни благо на чистий лист ляже,

Але не за папір, новий куплет,

Цей реп як пігулка від раку.

Як бронежилет, буяка буя буяка.

Це засіб від псування, так що більше не порт.

Так буде з ним Отче — це моя кров і плоть.

Будучи стирчемо, вранці чорним як ніч,

З оскалом вовчим намагаємося допомогти.

Фальсифікація фактів команда Фас.

Тієї ж таксі як завжди, але не за долари.

Якщо ти плакса лови між очей,

Я відправляю діагноз, прийміть факс.

Приспів:

Нас водять за ніс, не моргай на заносах,

Наніс на дерево віск, але руки в скалках.

Пам'ятай, весь цей лиск уміститься в прозу,

А я, на повному серйозі спалив це полотно.

Грудень 2015.