Пусть горит свет - Честер Небро

ЧК!

НЕБРО!

Тёмный, тёмный!

Знаешь, я не цедитель, но музыка может тебя исцелить.

Для целителей стиля пожелаю семь футов под килем.

Один эпизод, в котором можно всё изменить,

Жизнь — это фильм, но в этом фильме мы играем навылет.

Среди каменных блоков

Будь аккуратней, сынок, жизнь — не кино;

Это дорога — дорога, но не для недотрог строго.

Это Небро, пробую, нас тут немного,

Но против течения плывёт наша пирога.

Дно.

Я вижу сквозь окно, как жёлтая Луна,

И не она одна, сегодня мы с ней, как бы поровну

Зло поделим пополам;

сладкий туман, и

Как луна, я прячусь за свою темную сторону.

Сойдя на станцию Ума, без четверти двенадцать,

Ты начинаешь засыпать, мы — только просыпаться.

Там много дыма, там кумар, а я хотел остаться,

Но больше нет моста в эти цивилизации.

Готовлюсь ко сну, хотя и не хочется,

Опять не усну, пока ганджик не кончится.

В огородном дыму культивирую творчество,

На кухне вдвоём — я и моё одиночество.

Проникаю в квартиру, как вирус.

Растворяясь в свете Луны,

Подвесными мостами, момент тот настанет,

Когда с нами отправишься ты.

Покидая свой мир — не стань дезертиром

В бесконечности поглощающей тьмы.

Или на полке среди сувениров,

В тёмном чулане, по-чёрному, медленно тянутся дни.

Припев:

Но пусть горит свет одиноко на кухне;

И пусть горит свет, и пусть он не тухнет.

Да, и пусть горит свет, там, и пусть горит свет,

Там, и пусть горит свет, там, пусть дарят свет.

И пусть горит свет в одиноких сердцах;

И пусть горит свет, пусть горит без конца.

Да, и пусть горит свет, там, и пусть дарят свет,

Там, и пусть горит свет, там, пусть дарят свет.

И пусть горит свет, там, где его нет,

И пусть его нет, но я продолжу искать,

И пройдя миллионы планет, я не верю в конец,

Даже если стану похож на старика.

Твоё время уходит, и уже ночь на часах!

Твоё время уходит, отмеряют твой шаг —

По прямой безвозвратной, не спеши, но решай:

Двигаться дальше, или камнем лежать!

Проникаю в квартиру, как вирус.

Растворяясь в свете Луны,

Подвесными мостами, момент тот настанет,

Когда с нами отправишься ты.

Покидая свой мир — не стань дезертиром

В бесконечности поглощающей тьмы.

Или на полке среди сувениров,

В тёмном чулане, по-чёрному, медленно тянутся дни.

Медленно тянутся дни,

Медленно тянутся дни,

Медленно тянутся дни.

Припев:

Но пусть горит свет одиноко на кухне;

И пусть горит свет, и пусть он не тухнет.

Да, и пусть горит свет, там, и пусть горит свет,

Там, и пусть горит свет, там, пусть дарят свет.

И пусть горит свет в одиноких сердцах;

И пусть горит свет, пусть горит без конца.

Да, и пусть горит свет, там, и пусть дарят свет,

Там, и пусть горит свет, там, пусть дарят свет.

Декабрь, 2015.

ЧК!

НЕБРО!

Темний, темний!

Знаєш, я не цедитель, але музика може тебе зцілити.

Для цілителів стилю побажаю сім футів під кілем.

Один епізод, в якому можна все змінити,

Життя - це фільм, але в цьому фільмі ми граємо навиліт.

Серед кам'яних блоків

Будь акуратнішим, синку, життя — не кіно;

Це дорога - дорога, але не для недоторг суворо.

Це Небро, пробую, нас тут небагато,

Але проти течії пливе наша пирога.

Дно.

Я бачу крізь вікно, як жовтий Місяць,

І не вона одна, сьогодні ми з ній, як би порівну

Зло поділимо навпіл;

солодкий туман, і

Як місяць, я ховаюся за свій темний бік.

Зійшовши на станцію Ума, без чверті дванадцять,

Ти починаєш засипати, ми тільки прокидатися.

Там багато диму, там кумар, а я хотів залишитися,

Але більше немає мосту в ці цивілізації.

Готуюся до сну, хоча і не хочеться,

Знову не засну, поки ганджик не скінчиться.

В городному диму культивую творчість,

На кухні удвох — я і моя самотність.

Проникаю у квартиру, як вірус.

Розчиняючись у світлі Місяця,

Підвісними мостами, момент той настане,

Коли з нами вирушиш ти.

Покидаючи свій світ—не стань дезертиром

В нескінченності поглинаючої пітьми.

Або на полиці серед сувенірів,

У темній коморі, по-чорному, повільно тягнуться дні.

Приспів:

Але нехай горить світло самотньо на кухні;

І нехай горить світло, і нехай він не тухне.

Так, і нехай горить світло, там, і нехай горить світло,

Там, і нехай горить світло, там, хай дарують світло.

І нехай горить світло в самотніх серцях;

І нехай горить світло, нехай горить без кінця.

Так, і нехай горить світло, там, і нехай дарують світло,

Там, і нехай горить світло, там, хай дарують світло.

І нехай горить світло, там, де його немає,

І нехай його немає, але я продовжу шукати,

І пройшовши мільйони планет, я не вірю врешті,

Навіть якщо стану схожий на старого.

Твій час іде, і вже ніч на годиннику!

Твій час йде, відміряють твій крок

По прямій безповоротній, не поспішай, але вирішуй:

Рухатися далі чи каменем лежати!

Проникаю у квартиру, як вірус.

Розчиняючись у світлі Місяця,

Підвісними мостами, момент той настане,

Коли з нами вирушиш ти.

Покидаючи свій світ—не стань дезертиром

В нескінченності поглинаючої пітьми.

Або на полиці серед сувенірів,

У темній коморі, по-чорному, повільно тягнуться дні.

Повільно тягнуться дні,

Повільно тягнуться дні,

Поволі тягнуться дні.

Приспів:

Але нехай горить світло самотньо на кухні;

І нехай горить світло, і нехай він не тухне.

Так, і нехай горить світло, там, і нехай горить світло,

Там, і нехай горить світло, там, хай дарують світло.

І нехай горить світло в самотніх серцях;

І нехай горить світло, нехай горить без кінця.

Так, і нехай горить світло, там, і нехай дарують світло,

Там, і нехай горить світло, там, хай дарують світло.

Грудень 2015.