От колыбели до могилы - Честер Небро, Диез

О вкусах не спорят, но что касается вкуса, просыпаясь с утра, включаю французов

Кипяточком наполнив кругалик, на угольке тлеет камень, в зеркале помятый

ебальник

Люблю когда день начался со взорванной гранаты, хотя за окнами не Амстердам и

не Канада

Люблю когда все ровно и все как надо, люблю маму, отца, племянницу,

старшего брата

Ну и конечно Евгения Че, солнышко, давай больше не сорится из-за мелочей

Жизнь и так коротка, короче стала строка, смотри на жизнь с высока,

не стоит по пустякам

Тратить нервы, слезой мочить платки, за меня не беспокойся, со мной мои братки

На пути к Олимпу нам пригодятся силы, в промежутках от колыбели и до могилы

Годы летят и с каждым годом все быстрее, что бы делать рэп, мне не нужно быть

востребованным

Чтоб иметь успех, мне не нужно жить в долине кремневой, жизнь одна и каждый

будет на смертном одре

Но, тем не менее, под дудку масс медиа пляшут взрослые и дети, но не все в

таком свете есть те

Кто все же меняет образ мышления, кто все же понимает, что уходит эпоха затмения

Я открываю глаза раньше, чем солнце встает, я верю в рассвет, но понимаю,

что жизнь тут не мед

И каждый плывет в своем мире как на бригантине, а в итоге ты всего лишь на

тающей льдине

Погрязнуть в рутине проще чем найти путь, но тот кто ищет, да, он, теряет его,

по сути

И суть не изменна, ведь звезды меркнут сквозь миллиарды лет, ответь,

к чему ты идешь человек

-А хотите я подарю вам вершину?

-А зачем она мне?

-Саш, ей не нужна наша вершина!

-А она никому не нужна кроме нас…

Дай нам пару секунд на очередной вдох, мы горы свернем, дай нам веры глоток

Дай нам пару минут, тут не минуем бросок, я клянусь, я готов, да поможет нам Бог

Дай нам пару секунд на очередной вдох, мы горы свернем, дай нам веры глоток

Дай нам пару минут, тут не минуем бросок, я клянусь, я готов, я клянусь,

я готов…

Про смаки не сперечаються, але щодо смаку, прокидаючись з ранку, включаю французів

Кип'ятком наповнивши кругалик, на кутку тліє камінь, в дзеркалі пом'ятий

ебальник

Люблю коли день почався з вибухненої гранати, хоча за вікнами не Амстердам і

не Канада

Люблю коли все рівно і все як треба, люблю маму, батька, племінницю,

старшого брата

Ну і звичайно Євгенія Че, сонечко, давай більше не свариться через дрібниці

Життя і так коротке, коротше став рядок, дивись на життя з високого,

не стоїть через дрібниці

Витрачати нерви, сльозою мочити хустки, за мене не турбуйся, зі мною мої братки

На шляху до Олімпу нам знадобляться сили, в проміжках від колиски і до могили

Роки летять і з кожним роком все швидше, що робити реп, мені не потрібно бути

затребуваним

Щоб мати успіх, мені не потрібно жити в долині крем'яної, життя одне і кожен

буде на смертному одрі

Але, тим не менш, під дудку мас медіа танцюють дорослі та діти, але не все в

такому світлі є ті

Хто все же змінює спосіб мислення, хто все же розуміє, що йде епоха затемнення

Я відкриваю очі раніше, ніж сонце встає, я вірю в світанок, але розумію,

що життя тут не мед

І кожен пливе в своєму світі як на бригантині, а в результаті ти всього лише на

танучій крижині

Зануритися в рутині простіше, ніж знайти шлях, але той, хто шукає, так, він, втрачає його,

по суті

І суть не змінна, адже зірки тьмяніють крізь мільярди років, відповідай,

до чого ти йдеш людина

-А хочете я подарую вам вершину?

-А Навіщо вона мені?

-Саш, їй не потрібна наша вершина!

-А вона нікому не потрібна крім нас ...

Дай нам пару секунд на черговий вдих, ми гори звернемо, дай нам віри ковток

Дай нам пару хвилин, тут не пройдемо кидок, я клянуся, я готовий, так допоможе нам Бог

Дай нам пару секунд на черговий вдих, ми гори звернемо, дай нам віри ковток

Дай нам пару хвилин, тут не пройдемо кидок, я клянуся, я готовий, я клянуся,

я готовий…