Tears For Gotham - Chance Waters

Ain’t it funny how the city never sleeps?

From up here I can see the whole piece.

Heard that they look ants but I think they look like sheep or something that

you can scrape from the bottom of your feet.

Traffic lanes like the veins of a body, commerce is the cancer like a Trojanist

offering, they watch what cells to white cells remain eroding that growth is

going burst inside the coffin, tell them that I watch the city burn like Nero

in an oprah.

Watch them stoke the fire with their stocks and auctions, truths and illusions,

stops on an option I will not cry for Gothamcos I could never shed a single

tear from an eye for a city so obsessed with I that they all went blind.

Couldn’t see the forest through the trees that they chopped down until their

children couldn’t even breathe.

I’ve been told, the city never sleeps.

They say they need a hero, don’t they?

Where I hope, that they don’t turn to me.

Cos I don’t wanna be the one here waiting.

I’ve been told, the city never sleeps.

They say they need a hero, don’t they?

Where I hope, that they don’t turn to me.

Cos I don’t wanna be the one here waiting.

They built the city on a vicious cycle, let their children smoke for their own

survival.

The citizens choke while the figures look ppositive, they’ll only stop if it

costs more for when they light one.

Same goes for the pokies and the junkies, they’ll deal with their problems when

they feel it in their money’s.

So when they come running and they look to me for help, shine a beacon in the

sky.

You can tell them that I turn a blind eye to the city as its savior as they

turn a blind eye to criminal behavior.

The safest place left will be the place where they locked up the people who

couldn’t afford their way to justice.

As the flames rise, let them run to the sea and flee to the boats as ironic

refugees.

May the last thing they see be the earth reclaim its lease from the land they

seized still welcomes here in peace.

I’ve been told, the city never sleeps.

They say they need a hero, don’t they?

Where I hope, that they don’t turn to me.

Cos don’t wanna be the one here waiting.

I’ve been told, the city never sleeps.

They say they need a hero, don’t they?

Where I hope, that they don’t turn to me.

Cos I don’t wanna be the one here waiting.

Чи не смішно, що місто ніколи не спить?

Звідси я бачу весь твір.

Чув, що вони схожі на мурах, але я думаю, що вони схожі на овець чи щось в цьому роді

ви можете пошкребти з нижньої частини ніг.

Смуги руху, як вени тіла, торгівля це рак, як троянець

пропонуючи, вони спостерігають, які клітини до білих клітин залишаються, що руйнує зростання

увірвусь у труну, скажи їм, що я спостерігаю, як місто горить, як Нерон

в опри.

Подивіться, як вони розпалюють вогонь своїми акціями та аукціонами, правдами та ілюзіями,

зупиняюся на варіанті, я не буду плакати за Gothamcos, я ніколи не зможу втратити жодного

сльоза з ока за місто настільки одержима мною, що всі осліпли.

Через дерева, які вони зрубали, не було видно лісу

діти не могли навіть дихати.

Мені казали, що місто ніколи не спить.

Вони кажуть, що їм потрібен герой, чи не так?

Де я сподіваюся, що вони не звернуться до мене.

Тому що я не хочу бути тим, хто тут чекає.

Мені казали, що місто ніколи не спить.

Вони кажуть, що їм потрібен герой, чи не так?

Де я сподіваюся, що вони не звернуться до мене.

Тому що я не хочу бути тим, хто тут чекає.

Вони побудували місто за замкненим колом, дозволили своїм дітям палити за себе

виживання.

Громадяни задихаються, поки цифри виглядають позитивно, вони зупиняться лише тоді

коштує дорожче, коли вони запалюють один.

Те саме стосується покіїв та наркоманів, коли вони розберуться зі своїми проблемами

вони відчувають це на своїх грошах.

Тож, коли вони прибігають і звертаються до мене за допомогою, посвітіть маяком у 

небо.

Ви можете сказати їм, що я закриваю очі на місто як його рятівника, як вони

закривати очі на злочинну поведінку.

Найбезпечнішим місцем, яке залишилося, буде місце, де вони закрили людей, які

не могли дозволити собі шлях до правосуддя.

Коли полум’я піднімається, нехай вони біжать до моря і тікають до човнів, як іронічно

біженців.

Нехай останнє, що вони бачать, це земля відбере свою оренду від землі, яку вони

захоплений все ще вітає тут у мирі.

Мені казали, що місто ніколи не спить.

Вони кажуть, що їм потрібен герой, чи не так?

Де я сподіваюся, що вони не звернуться до мене.

Тому що я не хочу бути тим, хто тут чекає.

Мені казали, що місто ніколи не спить.

Вони кажуть, що їм потрібен герой, чи не так?

Де я сподіваюся, що вони не звернуться до мене.

Тому що я не хочу бути тим, хто тут чекає.