Terzi - Ceza

Hiçbir piçin ailesine küfür etmeyenler masum

Tahrik etmediğini savunan kendi yalanında boğulur

Başvurduğunuz başka yollar taş koyduğunuz yollarım

Kapandı zannettiniz hep ben her zaman sollarım

Bir şerefi olsa düşmanın konuşmaz gayri rap’ten yetse gücü

Benimse sözlerimde yatar öcüm

Siz devenin hörgücü değil cehennemin dibinde köysünüz

Gönlünüzde göz yok, siz zaten doğuştan körsünüz

Siz yaşarken öldünüz, zaten yok tutan matemi

En günahkâr hâlisiniz Havva ile Adem’in

Üç kuruşa namusun temizlenmeyecek nafile

Kafilem çıkarsa yola tokat vurur kâfire

Her birimize rütbe konsa ancak torun olursun

Sırf sorun yaratmak işin, yolunu zor bulursun

Bu son durum benim uçup da konduğum ilk pislik değil

Yolun sonu toprak ama kim hak eder cenneti?

Bir damla mürekkeple saltanat gömen elçiyim

Zeval verenlerin gittiği yolların tam tersiyim

Kabul ettim suçu çünkü siz sahte, ben gerçeğim

Herkesin elinde gezen o bayrağı diken terziyim

Bir damla mürekkeple saltanat gömen elçiyim

Zeval verenlerin gittiği yolların tam tersiyim

Kabul ettim suçu çünkü siz sahte, ben gerçeğim

Herkesin elinde gezen o bayrağı diken terziyim

Rüzgârımla yelken aldı gemin

Emin ol ki farkların farkında herkes, yanlış adama kinin senin

Düşmanın ben değilim beyim

Sen çok kolay zannettin bu işi, yalandır

Senden korkan hayvan oğlu hayvandır

Ben değil, bunu isteyen hep sendin

Kin besleyen hiçbir zaman üstün değildin, hep bendim seni izleyen

Sen hep ben duymam sanarsın, hiç görmüyorum zannedersin

Senin kampından çıkanlarsa anca gider frensiz

Amcam bilir doğruyu, benim dergâhım bellidir

Hiçbir bok bildiğiniz yok, sizin «yüz» dediğiniz ellidir

Dümdüz bir yol görmedim henüz, yollar biraz beklesin

Ben halen yokuştayım, isyan etmem, derim «Ya nasip.»

Daha basit bir deyişi yok bunun, tüm gelişi güzel düzenler bozuktur

Yok olmaya yüz tutar hep ilk binenler

«Son gülen iyi güler.»

derler, belki doğru

Dar ağacının başında yalandan ağlarmış zaten ipi çekenler

Bir damla mürekkeple saltanat gömen elçiyim

Zeval verenlerin gittiği yolların tam tersiyim

Kabul ettim suçu çünkü siz sahte, ben gerçeğim

Herkesin elinde gezen o bayrağı diken terziyim

Bir damla mürekkeple saltanat gömen elçiyim

Zeval verenlerin gittiği yolların tam tersiyim

Kabul ettim suçu çünkü siz sahte, ben gerçeğim

Herkesin elinde gezen o bayrağı diken terziyim

Bazen ben güneşten önce, güneş benden sonra doğar

Ben batarsam kimse batmaz, güneş batar gece dolar

«Gönlümdeki dünyam dışardan büyüktür.»

demiştim

Karanlıklardır yerim zira aydınlıksa seni boğar

Yeni doğan üniteleri var, yeni ölene mezarlıklar

Göremeyene fayda gelmez yolunu bulamayanlardan

Oyunu yanlış oynayıp sonradan kaybolanlar

Oyunu yanlış verip sonradan ağlayanlar var kumarda

Halen bir hiçim ben, adım her kitapta yazsa bile

Doymaz senin gözün sana dünyayı verseler de

Ceza olmak istersin almaktan korkan hergele

Hiç kimsenin umrunda değilsin, gel, iyice gir gölgeme

Tüfek vermek gençlere yürek vermekten kolaydır

Zaten it köpek dolmuş her yer.

Yumruk atmak olay mı?

Bir bilene sorarsın, birbirine geçmiş alem

Ağzınla kuş tutsan bile unutulmak kuraldır

Bir damla mürekkeple saltanat gömen elçiyim

Zeval verenlerin gittiği yolların tam tersiyim

Kabul ettim suçu çünkü siz sahte, ben gerçeğim

Herkesin elinde gezen o bayrağı diken terziyim

Bir damla mürekkeple saltanat gömen elçiyim

Zeval verenlerin gittiği yolların tam tersiyim

Kabul ettim suçu çünkü siz sahte, ben gerçeğim

Herkesin elinde gezen o bayrağı diken terziyim

Ті, хто не проклинає сім'ю жодного сволота, невинні.

Той, хто каже, що не провокував, тоне у власній брехні

Іншими способами застосування є способи, якими ви кладете каміння

Ти завжди думав, що він закритий, я завжди обганяю

Якщо він має якусь честь, ворог не буде говорити, якщо він може собі це дозволити

Моя помста полягає в моїх словах

Ти не горб верблюда, ти село на дні пекла.

Нема в серці ока, ти вже сліпий від народження.

Ти помер, поки був живий, жалоба, що вже знищила

Ти найбільш грішний з Єви та Адама

Вашу честь не почистять за три центи.

Якщо мій караван піде, то він плесне дорогу невіруючому.

Якби кожен з нас був званням, ви були б лише онуками.

Просто спричини неприємності, ти важко знайдеш свій шлях

Ця остання ситуація — не перший виродок, до якого я прилетів і приземлився

Кінець дороги – бруд, але хто заслуговує на рай?

Я той посланець, що поховав султанат краплею чорнила

Я протилежний шляхам, якими йдуть дарувальники

Я взяв на себе провину, бо ти фальшивий, я справжній

Я кравець, який шиє той прапор, який у всіх в руках

Я той посланець, що поховав султанат краплею чорнила

Я протилежний шляхам, якими йдуть дарувальники

Я взяв на себе провину, бо ти фальшивий, я справжній

Я кравець, який шиє той прапор, який у всіх в руках

Твій корабель плив з моїм вітром

Будьте впевнені, що всі усвідомлюють відмінності, ваша образа на не ту людину – це ваша.

Я не ваш ворог, сер

Ви думали, що це занадто легко, це брехня

Твариний син, який боїться вас, це тварина

Це не я, це завжди ти хотів

Ти ніколи не був кращим, тримаючи образи, я завжди спостерігав за тобою

Ти завжди думаєш, що я не чую, ти думаєш, що я ніколи не бачу

Ті, хто покине ваш табір, підуть лише без гальм

Мій дядько знає правду, моя ложа ясна

Ви не знаєте, що ви називаєте «сотня» — це п’ятдесят

Прямої дороги я ще не бачив, нехай дороги трохи почекають

Я й досі на схилі, не бунтуюсь, кажу «Яке благо».

Немає простішого вислову, весь випадковий порядок порушений.

Він має тенденцію зникати, завжди першим потрапляє

«Найкраще сміється той, хто сміється останнім».

кажуть, може це й правда

На голові вузького дерева фальшиво плакали ті, хто тягнув мотузку

Я той посланець, що поховав султанат краплею чорнила

Я протилежний шляхам, якими йдуть дарувальники

Я взяв на себе провину, бо ти фальшивий, я справжній

Я кравець, який шиє той прапор, який у всіх в руках

Я той посланець, що поховав султанат краплею чорнила

Я протилежний шляхам, якими йдуть дарувальники

Я взяв на себе провину, бо ти фальшивий, я справжній

Я кравець, який шиє той прапор, який у всіх в руках

Іноді я встаю перед сонцем, сонце сходить за мною

Якщо я зайду, ніхто не зайде, сонце зайде і ніч наповнить

«Мій світ у моєму серці більший, ніж зовні».

я сказав

Я їм темно, бо якщо світло, то тебе задихне

Є новонароджені відділення, новопомерлі кладовища

Немає користі для тих, хто не бачить, від тих, хто не може знайти дорогу

Ті, хто грає неправильно, а потім зникають

Є ті, хто дає гру не так, а потім плаче.

Я все ще ніщо, навіть якщо моє ім’я є в кожній книзі

Твої очі ненаситні, навіть якщо вони дарують тобі світ

Ви хочете, щоб вас покарали, сволочь, яка боїться це взяти

Нікого не хвилює, приходь, іди добре в мою тінь

Молодим легше подарувати рушницю, ніж серце.

Вже всюди повно собак.

Пробивати річ?

Ви запитаєте когось, хто знає, переплетені царства

Навіть якщо ти спіймаєш птаха ротом, бути забутим – правило

Я той посланець, що поховав султанат краплею чорнила

Я протилежний шляхам, якими йдуть дарувальники

Я взяв на себе провину, бо ти фальшивий, я справжній

Я кравець, який шиє той прапор, який у всіх в руках

Я той посланець, що поховав султанат краплею чорнила

Я протилежний шляхам, якими йдуть дарувальники

Я взяв на себе провину, бо ти фальшивий, я справжній

Я кравець, який шиє той прапор, який у всіх в руках