Savaş Çocukları - Ceza

Zaman kavramı kalmadı, anlayış yok

Savaş her beyinde pozitif olasılık

Dikkat et, merhamet el verdi şiddete

Zimmetimde kaldı Rap, Ceza sınırdaki sosyete

Her gün acı kader, gömülü tarlalar, yaktı, can aldı

Can tatlı ama kan aktı, kan aktı, kan

Yandı kaç yürek, gömdü kaç kürek?

Körpe can

Özgürlük bitti mayınlarla

Kimi doğdu Bağdat ortasında, kimi Babylon’da

Kiminin saçı afro kimi de Hollywood’lu

Orada mutlu ama şans ters gitti kimine

Doğdu gözünü savaşa açtı

Yaşıtlarından farkı yanlış zamanda

Yanlış yerde buldu kendini

Ailesini ölümcül ideoloji kurbanlarını bekler

Tüfekler, oyuncak mermiler misket mi?

Dondurma hayal de bombalar gerçek mi?

Savaş çocukları suçlular gibi

Her gün öldüler, ışıklarını yitirdiler

Ayaklarını kaybettiler

«Hürriyet protez olmaz.»

bunu öğrendiler

Gözyaşlarında fayda yok, düşen her damla yağmur olsa

Sel olur, kötülük boğulur, ateş soğur

Kan ağlamakta olanı göz görmez oldu

Bak, yüz çevirme, yüzleş kendinle

Acı dolu kaç nesil resim çekti?

Malzeme

Olan insanoğlu soğudu, toprak oldu, kalmadı aşk

Buluşma noktası toplu mezarlar, yananlar

Anne karnında katledilenler

«Oh!»

Çeken kimse lanet

Şeytanın yüzüne yansımış silüeti kahpe iblis

Kramp girdi kalplere, barış gitti tatile

Meydansa kaldı katile, katillere

Çocuk hep ağladı, çocuklar hep ezildi

Oyuncakları silah, minik taş atan elleri

Soğuk nefesleri, boğuk baktı gözleri

Neler gördü toyken, aç yattı dünya tokken

Mutluluğu azaldı çokken, kaçamadı, battı hep diken

Savaş gülmenin hırsızı, huzur bozan

Alaybozan misali yankılar

Hasreti körükleyen, derdine dert ekleyen

Tarihe kazınan utanç tabloları

Henüz sarılmamış kanlı savaş yaraları

Yaralardan herkes aldı hisse

Hayalleri yok oldu, kâbusa dönüştü

Bunlara sebep olan bir bilse nafile

Çocukların salıncağı alev alev yandı

Kül oldu, umutlarla birlikte girdi toprak altına

Milyonlarca mayın avını bekler

Acı körükler, yıkılan evler, kara bulutlar

Yiten umutlar, ölü vücutlar, masum eller

Karayelden estiler, durdu körpe kalpler

Atom bombasıyla sakat doğan bedenler ödenemez bir bedel

Çocuklar ölmesin savaşta

Savaş denen şey, biraz yavaşla

Adil ol, hedefi doğru seç, minik bedenleri yok etme

Kaderi onlar çizmedi

Yetti artık göz yaşı, onlar gülmeli!

Немає поняття часу, немає розуміння

Війна є позитивною можливістю в кожному мозку

Обережно, милосердя допускає насильство

Мене привласнили Реп, Покарання – це прикордонне суспільство

Кожен день гірка доля, ховала поля, палила, забирала життя

Душа мила, але кровоточи, кровоточи, кровоточи

Скільки сердець згоріло, скільки лопат закопало?

молода душа

Свобода закінчилася з мінами

Хтось народився в центрі Багдада, хтось у Вавилоні

Хтось має афро-волосся, хтось із Голлівуду

Щасливі там, але удача пішла не так

Він народився відкрив очі на війну

Відмінність від однолітків у невідповідний момент

опинився не в тому місці

Його родина чекає жертв смертельної ідеології

Гвинтівки, іграшкові кулі мармури?

Морозиво - це мрія, а чи реальні бомби?

Діти війни – як злочинці

Вони щодня вмирали, втрачали світло

вони втратили ноги

«Hürriyet – це не протез».

вони цього дізналися

Сльози марні, навіть якщо впаде кожна крапля дощу

Повінь, зло тоне, вогонь холодне

Того, що плакав кров’ю, не було видно

Дивись, не відвертайся, лицем до себе

Скільки поколінь болі знімали?

Матеріал

Людина охолола, перетворилася на ґрунт, не залишилося кохання.

Місце зустрічі братські могили, спалення

Убитий в утробі матері

"Ой!"

буксирувати ебать

Відображений силует обличчя диявола сука демона

Судома увійшла в серця, спокій пішов у відпустку

Площа залишається вбивцею, вбивцям

Дитина завжди плакала, діти завжди були розчавлені

Його іграшки — пістолети, руки кидають крихітні камінці

Холодне дихання, задушені очі

Що бачив, коли був молодий, ліг голодний, коли світ був повний

Коли її щастя сильно зменшилося, вона не могла втекти, завжди отримувала колючки

Війна — злодій сміху, порушник

Відлуння, як глузування

Той, хто розпалює тугу, додає біди до своїх бід

Картини сорому, закарбовані в історії

ще не загоєні криваві рани війни

Кожен взяв частку від ран

Її мрії зникли, перетворилися на кошмари

Марно, якщо хтось знає, що їх викликає

Розпалені дитячі гойдалки

Він перетворився на попіл, пішов у підпілля з надіями

Мільйони мін чекають свого полювання

Гіркий міх, зруйновані будинки, темні хмари

Втрачені надії, мертві тіла, невинні руки

Повіли від чорного вітру, зупинилися молоді серця

Тіла, народжені покаліченими атомною бомбою, є непідйомною ціною

Діти не повинні гинути на війні

Це називається війною, трохи сповільниться

Будьте чесними, вибирайте ціль правильно, не руйнуйте крихітні тіла

Долю вони не малювали

Досить сліз, вони повинні сміятися!