Gene Elde Mendil feat. Sahtiyan & Yener - Ceza

Ne kadar çok arif var, birçoğu sahte

Ne kadar çok tahrik var, edenler kahpe

Eli boş dönmüşsen, kalmamışsa hatırı dostun

Hiç hatırı kalmamış olan o kırk yıllık kahve

Caddeler mert değil, birçoğuna dert değil

Sefer tasıyla gezdiğim günler mi dertti

Yoksa okulda öğrenemediğim ders mi?

Hayallerimse planlarımdan daha güzeldi

Yüzüme bakmayan insanlar şimdi başka

Hepsi geldi aşka

Bilgin kalktı şaha

Ben değişmedim, hepiniz değiştiniz

«Ye kürküm, ye!"demedim

Eğer hatam varsa af ola

Eskiden gördüğüm rüya daha güzeldi

Ettiğim her kavgaysa boşa dalavereydi

Harcanmış her saat yitip giden her yıl

Sonbaharda dökülmüş yapraklar biri bendim

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi, eridi tüm arkadaşlıklar

Bitince ağladık, sonunda gene elde

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi erise her şey

Suçlu sen değil, suçlu ben değil

Gözlerim kan çanağı uykusuz durgun

Ne, ner’de, ne zaman yaptı lan vurgun?

Yapıtlarımın hepsi oynamayan kurgun

Eski okul dinlenmez, her vakit yorgun

Ceza ve Yener, soluksuz seferdeler

Adlarımızı bütün sokaklar heceler

Dert, çile, keder, biz çekeriz birader

Düşsek de sorun olmaz, tanır bizi yerler

Çıktığımız her yer bizim mahalleler

Gün gelir peynir ekmek çayla gider

Gün gelir en kral restoran ayakta bekler

Saygı, sevgi, racon sade sokak der

Sigaramın ateşinden oluşan küller

Bizim hayatta açmadan soldu güller

Her yazılan kafiye vakitsiz gürler

Hayde bre selam doğan güne birader

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi, eridi tüm arkadaşlıklar

Bitince ağladık, sonunda gene elde

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi erise her şey

Suçlu sen değil, suçlu ben değil

Artık aşkı yüzdelerle hesaplamaktalar

Parayla satın alınmış sevgiliyle aşk yaşanmaz

Meşkten önce köşk isteyen hep yalancı aşık

Kalansa sahte sözler birçoğu da buna inanmış

Aşkı tarif etti birçok şiir köşke nazır

Romantik olmak için herkes hazır ve nazır

Belki sevmek, ya da sevmemektir mesele

Belki de geri dönmemektir sevdin mi bir kere, neyse

Gereken kalp, sadakat gerisi boş

Sağına soluna bir bak seni seven kim

Sen kimi seversin, sonuna dek ne dost

Ne yar, ne de kanından hiçbir kimse var

Sen hadi gününü gün et, yol uzun

Fakat soluklanacak hiç vakit yok, sorun bu

Artık uğraşamıyorum bak bir fıçı dolusu

Dert elime koluma bağlandı ama gene de

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi, eridi tüm arkadaşlıklar

Bitince ağladık, sonunda gene elde

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi erise her şey

Suçlu sen değil, suçlu ben değil

Dur poli yüzlü boy, inatla yaptın rol

Ateşim hâlâ kor, aklım Sigmund Freud

Oidipus kompleksli bana bulaşma

Verin ona bir ayna, bir kere bak lan

Gururu çok büyük olur küçükse insan

Eşeklik baki kalır okusa ilim irfan

Saklarım sırsan, etimi ısırsan

Yanmaz canım canbaz, kılı kırk yarsan

Susamam, hak ver, batek bir et ver

Hepimizin aynı yolu, yolun sonudur makber

Her satırımı yazdım son eserim gibi

6 ay verdiler, 23 sene oldu, kim gidici?

Müzikten önemli şeyler de var dostluk gibi

Bize geldi çoğu müzisyen dost gibi

Daha ne bencil düşman yarattı

Haberim yoktu hayatımdan bir kahpe daha azaldı

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi, eridi tüm arkadaşlıklar

Bitince ağladık, sonunda gene elde

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi erise her şey

Suçlu sen değil, suçlu ben değil

Etrafım sarıldı, çember daraldı, ben bunaldım

Ekran karıncalandı, görmez oldu bu gözlerim

Bu dükkân kapandı meydan boş kalınca

Sürç-i lisan etiysem ben af ola, döner bu devran

Kayıtsız şartsız dost kimdir?

Kervan geçmez bir yerdeyiz

Ve fark edildi araya konmaya çalışılan mesafeler

Tamam uzak durun da şöyle ben de gölge istemem

Unuttum tüm bildiklerimi ve yeniden yazdı eller

Aşkı fazla gördük, aşka geldik, aşka bindik

Belki çok yüklendik, öyle geldi, şöyle oldu, böyle gider sandık

Öylesine düşündük hep

Böylesine dolunca çıkmazlar birer birer bunaldık

Fırsatlar azaldı, hemen yardım edin tez elden

Önüne baksan yürü ve çalış kurumasın değirmen

Vicdanınla hareket et ki solmasın çiçekler hiç

Kimseye kalmamış ki, kalmaz bu bedesten

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi, eridi tüm arkadaşlıklar

Bitince ağladık, sonunda gene elde

Mendil var, gözyaşımı sildim

Kendin tart as’l olan neydi ki

Kandil gibi, mum gibi erise her şey

Suçlu sen değil, suçlu ben değil

Так багато мудрих, багато з них фальшиві

Скільки збудження, ті, що стерви

Якщо ти повертаєшся з порожніми руками, якщо у тебе немає хорошого друга

Та сорокалітня кава, яка ніколи не забувається

Вулиці не є сміливими, для багатьох це не проблема

Чи були проблеми в ті дні, коли я мандрував із морською чашею?

Або це урок, якого я не вивчив у школі?

Мої мрії були кращі за мої плани

Люди, які не дивляться на моє обличчя, тепер інші

Всі полюбили

Вчений підвівся

Я не змінився, ви всі змінилися

Я не казав "Їж моє хутро, їж!"

вибачте, якщо я помиляюся

Сон, який я мав раніше, був кращим

Кожен бій, який я проводив, був хитрістю

Кожна втрачена година, кожен втрачений рік

Я був одним із опалого листя восени

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, як свічка, вся дружба розтанула

Ми плакали, коли все закінчилося, нарешті ми отримали це знову

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, все тане, як свічка

Це не ти, не я

Мої очі налиті кров’ю безсонні

Що, де, коли ти потрапив?

Усі мої твори — вигадка, яка не грає

Стара школа не відпочиває, завжди втомлена

Покарання та Єнер, вони ведуть задихальну кампанію

Усі вулиці пишуть наші імена

Біда, страждання, горе, ми будемо страждати брате

Навіть якщо ми впадемо, то нічого, вони нас знають і їдять

Кожне місце, де ми виходимо, є нашим районом

Одного разу до чаю йдуть сир і хліб.

Одного дня найкращий ресторан чекає стоячи.

Поважай, люби, каже Ракон звичайна вулиця

Попіл від вогню моєї сигарети

Троянди зів'яли, не зацвівши в нашому житті

Кожна написана рима реве невчасно

Хайде-бре, привіт, братику, з днем ​​сходу

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, як свічка, вся дружба розтанула

Ми плакали, коли все закінчилося, нарешті ми отримали це знову

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, все тане, як свічка

Це не ти, не я

Тепер любов обчислюють у відсотках

Немає кохання з коханим, купленим за гроші.

Завжди знайдеться брехун, який хоче мати особняк перед мешком.

Якщо все інше — брехливі обіцянки, багато хто в це повірив

У багатьох віршах описується кохання, обходиться особняк

Всі готові і готові бути романтичними

Можливо, любити чи не любити – це питання

Можливо, це не для того, щоб повернутися, чи подобалося тобі колись

Потрібне серце, вірність, решта порожня

Подивись наліво і направо, хто тебе любить?

Кого ти любиш, який друг до кінця

Немає ні яру, ні нікого його крові.

Давай, справляйся, дорога довга

Але нема часу дихати, ось проблема

Я більше не можу з цим впоратися, виглядати повною бочкою

Проблема пов’язана з моєю рукою, але все ж

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, як свічка, вся дружба розтанула

Ми плакали, коли все закінчилося, нарешті ми отримали це знову

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, все тане, як свічка

Це не ти, не я

Стоп полі фейс хлопчик, ти вперто діяв

Моя гарячка все ще палає, мій розум — Зигмунд Фрейд

Не возьмися зі мною з комплексом Едіпа

Дайте йому дзеркало, подивіться

Якщо його гордість занадто велика, людина маленька.

Якщо осел залишається і читає, то знання і мудрість

Я збережу це в таємниці, якщо ти вкусиш мою плоть

Не згорить, любий смертний, якщо підстригти волосся

Я не можу бути спраглий, дай мені право, дай мені тухле м’ясо

Один і той самий шлях для всіх нас – кінець шляху, макбер

Я написав кожен рядок, як свою останню роботу

Дали 6 місяців, пройшло 23 роки, хто йде?

Є речі важливіші за музику, як-от дружба.

Більшість музикантів прийшли до нас як друзі

Якого більш егоїстичного ворога він створив

Я не знав ще жодної стерви зі свого життя

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, як свічка, вся дружба розтанула

Ми плакали, коли все закінчилося, нарешті ми отримали це знову

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, все тане, як свічка

Це не ти, не я

Мене оточують, коло тісне, мене переповнює

Екран пощипав, очі були сліпі

Цей магазин був закритий, коли площа була порожня

Вибачте мене, якщо я лайка, цей час повернеться

Хто такий беззастережний друг?

Ми знаходимося в місці без караванів.

І були помічені відстані, які намагалися поставити між ними

Гаразд, тримайся подалі, я теж не хочу тіней.

Я забув все, що знав, і переписав руки

Ми побачили занадто багато кохання, ми полюбили, ми покаталися на коханні

Може, ми були занадто обтяжені, це сталося так, це сталося так, ми думали, що це буде так.

Так ми завжди думали

Вони не закінчуються, коли так повно, ми нудьгували один за одним

Можливості зменшилися, допоможіть негайно

Якщо дивишся вперед, гуляй і працюй, не дай млину висохнути

Дійте зі своєю совістю, щоб квіти ніколи не в’яли

Нікому не залишається, що це ліжко

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, як свічка, вся дружба розтанула

Ми плакали, коли все закінчилося, нарешті ми отримали це знову

Там хустка, я витер сльози

Що ви зважили?

Як свічка, все тане, як свічка

Це не ти, не я