Под сто - CENTR

Мы любим молча, не замечая мелочей,

Мы тот тип людей, которым нужно больше.

День или ночь, сейчас мы не знаем точно,

И каждый новый день — это проверка на прочность.

Выше громкость — мой голос и этот битос.

Заходи в гости.

Понял о чём я?

Белым по чёрному, тут видимо есть чё,

Сделай один звонок, увидишь, всё будет чётко.

Ты знаешь, кто я.

Я знаю центр города,

Знаю, кто есть кто, и что, где за сколько.

Было время застоя, и я знаю, стоит,

Среди этих построек вписать себя в историю.

Мы любим сцену и Mic, и знаем цену того, что имеем,

Эти слова всё ближе.

Через тыщу, пару дорог будут не лишними.

Мы не барыжим, Хватает с того что мы пишем,

И где-то на высокой крыше пускай нас ищут.

Ведь мы, походу, подняли эту планку выше.

Но, вкладывая душу, мы что-то мутим дальше.

Припев:

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

Эй, братка, постой.

Куда спешишь?

Сделай пятку, задуй в обратку.

Не туши.

Ты чё, бежишь уже?

Ладно, давай чеши.

Это чё, всё в натуре мне?

Спасибо от души.

Я на том же месте, в седьмом подъезде,

На седьмом этаже, там же, где и был раньше.

Хочешь ко мне придти, но прости.

Тебя не пустит Тамара Константиновна.

И вроде всё нормально, всё, так как надо,

Я знаю, в конечном итоге победит правда.

И все эти люди дойдут до сути как не крути,

И если чё, им шепнут эти трамвайные пути.

Не попади под лопасти, послание всем берегам,

Подарков ждут все, даже Китайская стена.

Всем привет от района Замоскворечья,

Пока не поздно, давайте там в темпе, если есть вопросы.

Вечером, как обычно на подоконнике,

Гарик и поника и минуса Слимуса.

Щас ещё подставлю сюда рифму, Колю дворника.

И всё будет за*бца, два икса.

Припев:

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

Наши темы неоднозначны.

Микро, зажигалка, пару сигарет в этой белой пачке.

Nasty Nuts в тачке, строчки на бумажке,

Простой карандаш идея в голове.

Сердце в панике, кашель Гарика,

В небе тучки, не вижу ваши ручки.

Девочки, мальчики, замуты переулочки.

Кепки, белые тапочки, ёу, красные шапочки.

Это примерно часть того, что хотим донести до вас,

Пьём виски с колой, шарим в нете, не терпим лести.

Носим Tribal, знаем себе место.

Раскатываем тесто, за неделей неделя,

Дни льются потоком, рисуем на лице морщины годами.

Но мы остаёмся теми, кем и были,

Там же на площадке с пивком на районе со своими парнями.

Припев:

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

И я могу поспорить, и дать процентов под сто,

Что мы построим то, что ни строил никто.

Ц. А. О. Начало было дано.

Я здесь давно, и, поверь, надолго.

Ми любимо мовчки, не помічаючи дрібниць,

Ми той тип людей, яким потрібно більше.

День чи ніч, зараз ми не знаємо точно,

І кожен новий день — це перевірка на міцність.

Вище гучність - мій голос і цей бітос.

Заходь у гості.

Зрозумів про що я?

Білим по чорному, тут мабуть є че,

Зроби один дзвінок, побачиш усе буде чітко.

Ти знаєш хто я.

Я знаю центр міста,

Знаю, хто є хто, і що, де за скільки.

Був час застою, і я знаю, стоїть,

Серед цих споруд вписати себе в історію.

Ми любимо сцену і Mic, і знаємо ціну того, що маємо,

Ці слова дедалі ближче.

Через тисячу, пару доріг будуть не зайвими.

Ми не барижимо, Вистачає з того що ми пишемо,

І десь на високому даху нехай нас шукають.

Адже ми, походом, підняли цю планку вище.

Але, вкладаючи душу, ми щось каламутимо далі.

Приспів:

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми збудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми збудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.

Гей, братику, стривай.

Куди поспішаєш?

Зроби п'яту, постав в обратку.

Не туші.

Ти що, біжиш уже?

Гаразд, давай чеші.

Це че, все в натурі мені?

Дякую від душі.

Я на тому місці, в сьомому під'їзді,

На сьомому поверсі, там, де й був раніше.

Хочеш до мене прийти, але пробач.

Тебе не пустить Тамара Костянтинівна.

І начебто все нормально, все, так як треба,

Я знаю, в кінцевому підсумку переможе правда.

І всі ці люди дійдуть до суті як не крути,

І якщо, їм шепнуть ці трамвайні шляхи.

Не потрапи під лопаті, послання всім берегам,

На подарунки чекають усі, навіть Китайська стіна.

Всім привіт від району Замоскворіччя,

Поки не пізно, давайте там у темпі, якщо є питання.

Увечері, як завжди на підвіконні,

Гарік і поніка та мінуса Слімуса.

Щас ще підставлю сюди риму, Колю двірника.

І все буде за*бця, два ікси.

Приспів:

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми побудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми побудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.

Наші теми є неоднозначними.

Мікро, запальничка, пара цигарок у цій білій пачці.

Nasty Nuts в тачці, рядки на папірці,

Простий олівець ідея в голові.

Серце в паніці, кашель Гаріка,

У небі хмарки, не бачу ваші ручки.

Дівчатка, хлопчики, замутні провулочки.

Кепки, білі капці, йоу, червоні шапочки.

Це приблизно частина того, що хочемо донести до вас,

П'ємо віскі з колою, нишпоримо в неті, нетерпимо лестощів.

Носимо Tribal, знаємо собі місце.

Розкочуємо тісто, за тижнем тиждень,

Дні ллються потоком, малюємо на лиці зморшки роками.

Але ми залишаємося тими, ким і були,

Там ж на майданчику з пивком на районі зі своїми хлопцями.

Приспів:

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми побудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми побудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.

І я можу посперечатися, і дати відсотків під сто,

Що ми побудуємо те, що не будував ніхто.

Ц. А. О. Початок було дано.

Я тут давно, і, повір, надовго.