Слайды - CENTR

Капли с неба, капли на козырек и плечи

Я шел по старым переулкам в дождливый московский вечер.

Дым последней сигареты уносился в даль,

Я шел, мечтал, что унесет мою печаль.

Но увы.

Дым уносил мечты, открывая раны

От потерь и от любви, я закрывал глаза

И видел тех, кого в пути терял,

С кем с детства был.

На старом гараже звезды с кем считал,

Играл с кем в мушкетеров.

И плач гитары, на лавке у забора,

И первый, тот щелчок затвора.

Ствола, что Дима тырил вечно у отца,

Там не было патронов как всегда,

Игры все в войнушку,

И будто раненный.

Когда шептал девчонкам я на ушко.

Тех голубей, что разводили старшие на крыше,

Подняв глаза, прошу, верни все это.

Слышишь?

Моё, моё все это.

Верни прошу.

Слышишь?

Припев:

Будто слайд за слайдом в глазах мелькает детство

И вспоминая многое, становится просто интересно,

Как бы жили мы, может по-другому и честно,

Если время назад вернуть, а нас в то доброе детство.

Будто слайд за слайдом в глазах мелькает детство

И вспоминая многое, становится просто интересно,

Как бы жили мы, может по-другому и честно,

Если время назад вернуть, а нас в то доброе детство.

Я из нормальной семьи я не мажор и не бедствую,

Моя мама делала все для моего счастливого детства,

Летала стюардессой, моталась с места на места,

Мутила средства сыну на деликатесы.

Хотела вырастить гения, а не балбеса,

Английская спецшкола, большой теннис — это было естественно.

Но это был всего лишь первый акт моей пьесы,

Кто-то включил мне рэп, здесь начались замесы.

Я слушал музыку, смотрел видео, листал прессу,

Вникал в разборки между Истом и Вэстом,

В конце концов, мне стало интересно,

Что хотят сказать черные дядьки на Мерседесах.

Припев:

Будто слайд за слайдом в глазах мелькает детство

И вспоминая многое, становится просто интересно,

Как бы жили мы, может по-другому и честно,

Если время назад вернуть, а нас в то доброе детство.

Будто слайд за слайдом в глазах мелькает детство

И вспоминая многое, становится просто интересно,

Как бы жили мы, может по-другому и честно,

Если время назад вернуть, а нас в то доброе детство.

Где-то там мое счастливое детство,

В спальном районе, на окраине столицы,

В одиннадцать, папа свалил за границу,

Видимо были свои причины и принципы.

В Москву он прилетал потом всего два раза,

Так что получается, что я вырос без отца.

Матери оставил алименты до восемнадцати,

Сел на самолет и отправился в эмиграцию.

Получил гражданство, стал американцем,

Укоротил фамилию и поднялся на акциях.

Но мне повезло даже в такой ситуации —

Спасибо моей маме и кооперации.

В то время многие успели подняться,

Пирамиды, махинации, ваучеры, облигации

Нам не приходилось нуждаться

Денег было столько, что в них можно было купаться.

Первый видак, японский телевизор,

Видеофильмы: неповторимый Брюс Ли,

Кровавый Спорт, Рембо, Американский Ниндзя,

Рокки, Индиана Джонс, и конечно, Хищник.

Плакаты с Арнольдом, Ван Даммом, Сталлоне —

Для многих мальчишек они были, как иконы,

Во всех районах крутили самодельные нун-чаки,

В школе на труде вытачивали тщательно.

Звездочки, что поражали врагов на экранах,

Тех видеозалах, в помещениях подвалов.

А нам всего было мало, Но время многое меняло.

В жизни детей этих кварталов.

Краплі з неба, краплі на козирок і плечі

Я йшов по старих провулках у дощовий московський вечір.

Дим останньої сигарети несся в далечінь,

Я ішов, мріяв, що занесе мій смуток.

Але нажаль.

Дим забирав мрії, відкриваючи рани

Від втрат і від любові, я¦закривав очі

І бачив тих, кого в дорозі втрачав,

З ким з дитинства був.

На старому гаражі зірки з ким вважав,

Грав із ким у мушкетерів.

І плач гітари, на лавці біля огорожу,

І перший, те клацання затвора.

Стовбура, що Діма тирив вічно у батька,

Там не було патронів як завжди,

Ігри все в війнушку,

І ніби поранений.

Коли шепотів дівчаткам я на вушко.

Тих голубів, що розводили старші на даху,

Піднявши очі, прошу, поверни все це.

Чуєш?

Моє, моє це все.

Поверни прошу.

Чуєш?

Приспів:

Мов слайд за слайдом в очах мелькає дитинство

І згадуючи багато чого, стає просто цікаво,

Як би жили ми, може по-іншому і чесно,

Якщо час тому повернути, а нас в то добре дитинство.

Мов слайд за слайдом в очах мелькає дитинство

І згадуючи багато чого, стає просто цікаво,

Як би жили ми, може по-іншому і чесно,

Якщо час тому повернути, а нас в то добре дитинство.

Я з нормальної сім'ї я не мажор і не бедствую,

Моя мама робила все для мого щасливого дитинства,

Літала стюардесою, моталася з місця на місця,

Мутила кошти синові на делікатеси.

Хотіла виростити генія, а не балбеса,

Англійська спецшкола, великий теніс — це було природно.

Але це був лише перший акт моєї п'єси,

Хтось увімкнув мені реп, тут почалися заміси.

Я слухав музику, дивився відео, гортав пресу,

Вникав у розбірки між Істом і Вестом,

Зрештою, мені стало цікаво,

Що хочуть сказати чорні дядьки на Мерседесах.

Приспів:

Мов слайд за слайдом в очах мелькає дитинство

І згадуючи багато чого, стає просто цікаво,

Як би жили ми, може по-іншому і чесно,

Якщо час тому повернути, а нас в то добре дитинство.

Мов слайд за слайдом в очах мелькає дитинство

І згадуючи багато чого, стає просто цікаво,

Як би жили ми, може по-іншому і чесно,

Якщо час тому повернути, а нас в то добре дитинство.

Десь там моє щасливе дитинство,

У спальному районі, на околиці столиці,

Одинадцять, тато звалив за кордон,

Мабуть були свої причини та принципи.

До Москви він прилітав потім всього двічі,

Тож виходить, що я виріс без батька.

Матері залишив аліменти до вісімнадцяти,

Сів на літак і вирушив на еміграцію.

Здобув громадянство, став американцем,

Вкоротив прізвище і піднявся на акціях.

Але мені пощастило навіть у такій ситуації.

Спасибі моїй мамі та кооперації.

У той час багато хто встиг піднятися,

Піраміди, махінації, ваучери, облігації

Нам не доводилося потребувати

Грошей було стільки, що в них можна було купатися.

Перший видок, японський телевізор,

Відео: неповторний Брюс Лі,

Кривавий Спорт, Рембо, Американський Ніндзя,

Роккі, Індіана Джонс, і, звичайно, Хижак.

Плакати з Арнольдом, Ван Даммом, Сталлоне

Для багатьох хлопчиків вони були, як ікони,

У всіх районах крутили саморобні нун-чаки,

У школі на праці виточували ретельно.

Зірочки, що вражали ворогів на екранах,

Тех відеозалах, в приміщеннях підвалів.

А нам всього було мало, Але час багато чого змінювало.

У житті дітей цих кварталів.