Расстояние - CENTR

Пока ты спишь, я напишу куплет, пожалуй

Дел особых нет, я брожу по дому в жало

Пока ты спишь, я буду смотреть на тебя

И чувствовать себя на пятнадцать в свои тридцать пять

Охота жить не торопясь (так точно)

Пока обвинители тупят

Двадцать четыре на семь, опять и опять

Просыпаться и засыпать

Змеи под ногами шипят

Извиняюсь за выражение, да и в рот их ебать

Ты их не бойся, они не кусаются

Скоро успокоятся, когда – я не знаю сам

Видимо, никогда

Родители меня предупреждали

Но я тогда не мог предугадать

В те года я слегонца путал педали

Без понятия, что там по сценарию

Да, со мной встречаться – глобальное палево

Но и ты под колпаком нормально

Меня ведь это не парит, так что едем далее

И как бы не было больно, родная

Мы делаем шаги друг другу навстречу

В храмах друзья молят, наши лямуры сгорают

Десятками свечек

И как бы не было больно, родная

Мы делаем шаги друг другу навстречу

В храмах друзья молят, наши лямуры сгорают

Десятками свечек

Ты говоришь, тебе сложно рядом со мною

Я делаю рэп, но я по сути пустой

Я приду в себя скоро, лет через двадцать, наверно

Когда перестанет бежать эта жидкость по венам

Система простая, я меняюсь надолго

Ты прости меня, заяц, но музло как иголка

Оно больно колет, но восполняет приходом

Эти мысли во мне беспрерывным потоком

Ты нужна мне, ты слышишь, ты для меня как маяк

В этом море частот;

семья, остальное – пустяк

Улыбнись и не плачь, я плыву от улыбки

Нам повезло, мы с тобою одного две половинки

И если мы расстанемся, конечно, будет грустно

В моей квартире станет пусто

Запишу сопливый хит, и ты его услышишь

Когда сядешь в чей-то Range, возвращаясь с Крыши

В этот момент какой-то Миша в тачке будет лишним

Запомнишь каждое слово, не делая тише

Под бельём нижним пробежит холодок

Хотела быть популярной – лови хиток

Друг моего друга вдруг к тебе подкатит

Не думая, что его кто-то может сдать

Не понимая, что его порвать мне злости хватит

Прости, но я не пёсик по имени Хатико

Любовь – это химия, скорее математика

Ты скажешь: "Возьми меня", задирая платье

Я забью этот гол, падая в подкате

Ну да, вот такая романтика

И как бы не было больно, родная

Мы делаем шаги друг другу навстречу

В храмах друзья молят, наши лямуры сгорают

Десятками свечек

И как бы не было больно, родная

Мы делаем шаги друг другу навстречу

В храмах друзья молят, наши лямуры сгорают

Десятками свечек

Поки ти спиш, я напишу куплет, мабуть

Справ особливих немає, я блукаю по хаті в жало

Поки ти спиш, я дивитимусь на тебе

І почувати себе на п'ятнадцять у свої тридцять п'ять

Полювання жити не поспішаючи (так точно)

Поки обвинувачі туплять

Двадцять чотири на сім, знову і знову

Прокидатися та засипати

Змії під ногами шиплять

Вибачаюсь за вираз, та й у рот їх ебать

Ти їх не бійся, вони не кусаються

Скоро заспокояться, коли я не знаю сам

Мабуть, ніколи

Батьки мене попереджали

Але я тоді не міг передбачити

У ті роки я слігонця плутав педалі

Без поняття, що там за сценарієм

Так, зі мною зустрічатись – глобальне палево

Але й ти під ковпаком нормально

Адже мене це не ширяє, так що їдемо далі

І як би не було боляче, рідна

Ми робимо кроки один одному назустріч

У храмах друзі благають, наші лямури згоряють

Десятками свічок

І як би не було боляче, рідна

Ми робимо кроки один одному назустріч

У храмах друзі благають, наші лямури згоряють

Десятками свічок

Ти говориш, тобі складно поряд зі мною

Я роблю реп, але я по суті порожній

Я прийду до себе скоро, років через двадцять, напевно

Коли перестане бігти ця рідина за венами

Система проста, я змінююсь надовго

Ти пробач мені, заєць, але музло як голка

Воно боляче коле, але заповнює приходом

Ці думки в мені безперервним потоком

Ти мені потрібна, ти чуєш, ти для мене як маяк

У цьому морі частот;

сім'я, решта – дрібниця

Посміхнись і не плач, я пливу від посмішки

Нам пощастило, ми з тобою однієї дві половинки

І якщо ми розлучимося, звісно, ​​буде сумно

У моїй квартирі стане порожньо

Запишу сопливий хіт, і ти його почуєш

Коли сядеш у чийсь Range, повертаючись із Даху

В цей момент якийсь Мишко в тачці буде зайвим

Запам'ятаєш кожне слово, не роблячи тихіше

Під нижньою білизною пробіжить холодок

Хотіла бути популярною – лови хиток

Друг мого друга раптом до тебе підкотить

Не думаючи, що його хтось може здати

Не розуміючи, що його порвати мені зло вистачить

Вибач, але я не песик на ім'я Хатіко

Кохання – це хімія, скоріше математика

Ти скажеш: "Візьми мене", задираючи сукню

Я заб'ю цей гол, падаючи у підкаті

Так, ось така романтика

І як би не було боляче, рідна

Ми робимо кроки один одному назустріч

У храмах друзі благають, наші лямури згоряють

Десятками свічок

І як би не було боляче, рідна

Ми робимо кроки один одному назустріч

У храмах друзі благають, наші лямури згоряють

Десятками свічок