Sokaklar - Ceg

Hadi durma ve sar bir Joint

Her kankam keyfine düşkün

Ama kalmadı sabrım çok

Moruk kankam peynire düştü

Dert, tasa epey bi' de güçlük

Hep kafanın dikine git çünkü

Başlarken fame bile düştü

Ama Ceg 2002'deki Rüştü

Serseriler beraberiz ah

Çünkü çalışıyo' beyinlerimiz aynı

Serseriler beraberiz ya

Aynıyız, ebeveynlerimiz ayrı

Güneş doğana dek sokaktayız (bu sokaklar)

Evlerimiz aynı

O yüzdendir belki de aynı içimizdeki nefretin dizaynı

Semtin piçleri sadece sokakta bahsedilmek için

Hiç olmucak işlere bulaşır, uğraşırlardı hapse girmek için

Bu sokakta söz hakları var, iş yerinde söz hakları yok

Onlar çok kızgın, öfkeli, takaatsiz göz altları mor

Bu sokakların acıması yok, bu sokakların acıması yok

Moruk o yüzden acınası olma, yaşamak için acımasız ol

Bu sokakların acıması yok, bu sokakların acıması yok

Moruk o yüzden acınası olma, yaşamak için acımasız ol

Arkadaşlarım fişlendi koşturup illegal işlerde moruk

Bu sokaklar kaybedebileceği hiç bi' şeyi olmayan piçlerle dolu

Bu sokakların acıması yok, bu sokakların acıması yok

Moruk o yüzden acınası olma, yaşamak için acımasız ol

Tırnaklarımla kazıyarak geldim

O yüzden sikeyim manikürünü

Moruk ben lirikal karikatüristim

Bu da getiriyo' benim fakir ünümü

Bu hayal dünyamın garip ürünü

Onu geliştirdim tabi günümün 3'de birini piç edip

Madi ile gün aşırı, kişi başı en az 3 bali tüpünü

Kurtulmaya karar verdik biz iki genç

O yüzden diledik yeni bi' hayat, naneli sakız gibi fresh

(Hayır, hayır) İkimizin de dirisi leş

Değişmedi ki hiç bi' şey bak, birisi ayyaş birisi keş

İstemediğimiz birisi olduk

Kaybolduk ama kızma, yol gösteren birisi yoktu

Bilirsin yokluk canına tak eder

«Çalışıp hak eden kazanır.»

yalanı bi' peri masalı

Yine de yazarım, belki de hak eden kazanır

Duymuyo' ki yakarışlarımı

Kafamız karışık

Kafamız karışık

«Kafanı çalıştır» dedi ve evime kapanıp çalıştım

Ama pes edemem adamım alıştım

Hayır pes edemem adamım alıştım

Давай, не зупиняйся і не загортайся

Кожен брат любить своє задоволення

Але я не маю багато терпіння

Мій старий впав у сир

Хвилюватися, хвилюватися - багато клопоту

Завжди тримайте голову піднятою, тому що

Навіть слава впала з самого початку

Але Ceg Rustu в 2002 році

Бродяги ми разом ах

Тому що ми працюємо, наші мізки однакові

панки ми разом

Ми однакові, наші батьки різні

Ми на вулиці, поки не зійде сонце (ці вулиці)

Наші будинки однакові

Тому, можливо, та сама конструкція ненависті всередині нас

Сволота околиці, щоб просто згадати на вулиці

Вони вплутувалися в речі, яких ніколи не сталося, вони намагалися б потрапити до в’язниці.

Вони мають право голосу на цій вулиці, вони не мають права голосу на робочому місці

Вони такі злі, злі, слабкі, фіолетові під очима

Ці вулиці не мають жалю, ці вулиці не мають жалю

Старий, тож не будь жалюгідним, будь жорстоким, щоб жити

Ці вулиці не мають жалю, ці вулиці не мають жалю

Старий, тож не будь жалюгідним, будь жорстоким, щоб жити

Мої друзі позначені та бігають у нелегальному бізнесі.

На цих вулицях повно виродків, яким нема чого втрачати

Ці вулиці не мають жалю, ці вулиці не мають жалю

Старий, тож не будь жалюгідним, будь жорстоким, щоб жити

Я прийшов, зіскобливши це своїми нігтями

Так що на хуй свій манікюр

Старий, я ліричний карикатурист

Це також приносить «мою погану репутацію».

Це дивний продукт моєї уяви

Звісно, ​​я покращив це, пропустивши третину свого дня

З Madi, через день, принаймні 3 трубки Bali на людину

Ми вирішили позбутися нас двох молодих людей

Тому й побажали нового життя, свіжого, як м’ятна жуйка

(Ні, ні) Ми обидва мертві

Нічого не змінилося, дивіться, хтось п’яний, хтось наркоман

Ми стали тими, кого ми не хотіли

Ми заблукали, але не гнівайся, не було кому вести

Ви знаєте, що вас турбує відсутність

«Виграє той, хто працює і заслуговує».

брехня казка

Я ще пишу, можливо, виграє той, хто заслуговує

Хіба ти не чуєш моїх благань?

Ми розгублені

Ми розгублені

Він сказав «попрацюй своїм розумом», і я пішов додому і працював

Але я не можу відмовитися, чоловік, я звик до цього

Ні, я не можу відмовитися, я звик до цього