La Cuenta - Carl Brave, Franco126, Federica Abbate

E mentre parli il vento fuma la tua sigaretta

Ormai siamo alla cuenta, alla doggy bag

E il tuo profumo che già non sa più di me

Viso plumbeo, una schicchera

Come col Subbuteo

Sono sveglio ma la testa è ancora a letto

Faccio appassire anche l’ultimo fioretto

Evito i silenzi imbarazzanti in ascensore

La vicina in doccia sento le doti canore

Una giornata timida che s'è arrossita

Io resto al letto co' 'n filmetto streaming in sub ita

I clacson cantano pare che è lo Zecchino d’Oro

Un vinello vuoto digerisce morti di Marlboro, ehi

Speranze dentro un trolley

Noi che ridevamo a crepapelle in un blue monday e mo

Cade giù il soffitto e crolla il cielo in questa stanza

Si aprono le acque mentre passa l’ambulanza

Mentre io ti strappo i tatuaggi dalle braccia

La luna è già di schiena e c'è la gente che si affaccia

Ma come mai

Te l’avevo detto mille volte facevi sì

Ma tu non mi ascolti mai

Ti cerco nell’ombra

Sotto questi lampioni rotti

Ma in questa città

Non c’incontriamo mai

Non c’incontriamo mai

Neanche di notte

Ma in questa città

Non c’incontriamo mai

Non c’incontriamo mai

Neanche di notte

Notte

7:30 io rimando un’altra sveglia

E tiro su il piumone fin sopra la testa, ah ah

Ti ho incrociato mentre stavo in dormiveglia

Ed esco col maglione messo alla rovescia, ah ah

E sono al bar e sto impegnato a fare niente (Eh)

Non ci incontriamo mai, ma io ti cerco sempre ('Ndo?)

Al terminal delle partenze (Eh)

Tra le pieghe del letto (Eh)

Tra le rughe sul viso della gente

Stiamo immobili

Col sole che ci spia dalle veneziane

Gli occhi rossi pe' i pollini

Svolazza nel vento un foglio di giornale

E ci sporcavamo i palmi con la Vinavil

E ci perdevamo dentro questi vicoli

E se mi sporgo dalle scale ho le vertigini

Come fossimo vis-à-vis

Cade giù il soffitto e crolla il cielo in questa stanza

Si aprono le acque mentre passa l’ambulanza

Mentre io ti strappo i tatuaggi dalle braccia

La luna è già di schiena e c'è la gente che si affaccia

Ma come mai

Te l’avevo detto mille volte facevi sì

Ma tu non mi ascolti mai

Ti cerco nell’ombra

Sotto questi lampioni rotti

Ma in questa città

Non c’incontriamo mai

Non c’incontriamo mai

Neanche di notte

Ma in questa città

Non c’incontriamo mai

Non c’incontriamo mai

Neanche di notte

Notte

E forse è meglio così

E forse è meglio

E forse è meglio

È meglio così

E forse è meglio

E forse è meglio

Così, così, così, così, così, così, così, così, così così, così, così

E forse è meglio così

E forse è meglio così

І поки ти говориш, вітер курить твою сигарету

Ми зараз на куенті, біля собачої сумки

І твій парфум, який мене вже не знає

Свинцеве обличчя, шиккера

Як і з Subbuteo

Я прокинувся, але моя голова все ще в ліжку

Останню фольгу я також в’яну

Я уникаю незручної тиші в ліфті

У сусіда в душі я чую майстерність співу

Сором’язливий день, який почервонів

Я залишаюся в ліжку з короткометражним фільмом, який транслюється в субіта

Роги співають, здається, що це Zecchino d'Oro

Порожнє вино перетравлює мертвих Мальборо, гей

Надії всередині візка

Ми голосно сміємося в блакитний понеділок і міс

У цій кімнаті падає стеля, і небо обрушується

Води відкриваються, коли проїжджає швидка допомога

Поки я зриваю татуювання з твоїх рук

Місяць уже на спині, а люди дивляться

Але як же так

Я тобі тисячу разів казав, що ти сказав так

Але ти мене ніколи не слухаєш

Я шукаю тебе в тіні

Під цими розбитими вуличними ліхтарями

Але в цьому місті

Ми ніколи не зустрічаємося

Ми ніколи не зустрічаємося

Навіть не вночі

Але в цьому місті

Ми ніколи не зустрічаємося

Ми ніколи не зустрічаємося

Навіть не вночі

Ніч

7:30 я переношу ще один будильник

І я натягую ковдру на голову, ха-ха

Я зіткнувся з тобою, коли був напівсонний

А я виходжу з вивернутим навиворіт светром, ха-ха

І я в барі, і я нічим не зайнятий (Ех)

Ми ніколи не зустрічаємося, але я завжди шукаю тебе ("Ні?)

На терміналі відправлення (Eh)

Між складками ліжка (Ех)

Серед зморшок на обличчях людей

Ми стоїмо на місці

З сонцем, що підглядає за нами з жалюзі

Червоні очі від пилку

Аркуш газети пурхає на вітрі

А ми забруднили долоні Винавілом

І ми заблукали в цих провулках

І якщо я схиляюся зі сходів, у мене паморочиться голова

Неначе ми були vis-à-vis

У цій кімнаті падає стеля, і небо обрушується

Води відкриваються, коли проїжджає швидка допомога

Поки я зриваю татуювання з твоїх рук

Місяць уже на спині, а люди дивляться

Але як же так

Я тобі тисячу разів казав, що ти сказав так

Але ти мене ніколи не слухаєш

Я шукаю тебе в тіні

Під цими розбитими вуличними ліхтарями

Але в цьому місті

Ми ніколи не зустрічаємося

Ми ніколи не зустрічаємося

Навіть не вночі

Але в цьому місті

Ми ніколи не зустрічаємося

Ми ніколи не зустрічаємося

Навіть не вночі

Ніч

І, можливо, так краще

А може й краще

А може й краще

Так краще

А може й краще

А може й краще

Так, так, так, так, так, так, так, так, так, так, так, так, так

І, можливо, так краще

І, можливо, так краще