The Winding River Roe - Cara Dillon

Some poets sing of a noble king

All of a sweetheart fair

Some tell a tale of ships that sail

With treasures rich and rare

But my humble pen still drifts again

To scenes of long ago

Across the sea to the Benedy

And the winding river Roe

Right well do I remember now

Those happy childhood days

And the times I had when just a lad

On Carn’s lovely braes

And when my mind is thus inclined

No other joys I know

For my heart remains on the verdant plains

Near the winding river Roe

Benbradagh’s crown o’er Dungiven town

Is still within my view

And the Benedy Glen I worshipped then

Still lives in memory too

The beautiful scene of Cashel Green

Still haunts where ere I go And in all my dreams I see it seems

The winding river Roe

If fortune smiles on me a while

I’ll cross the sea again

And all those years of toil and tears

Will be forgotten then

And when at last my life has passed

Contentedly I’ll go Across the sea to the Benedy

And the winding river Roe

Деякі поети оспівують благородного короля

Усе на ярмарку коханих

Деякі розповідають про кораблі, які пливуть

Зі скарбами багатими і рідкісними

Але моя скромна ручка все ще знову дрейфує

На сцени давнього часу

Через море до Бенеди

І звивиста річка Роя

Добре я запам’ятаю

Ті щасливі дні дитинства

І часи, які я був, коли був просто хлопцем

На чудових бюстгальтерах Карна

І коли мій розум так схиляється

Інших радощів я не знаю

Бо моє серце залишається на зелених рівнинах

Біля звивистої річки Роя

Корона Бенбрада над містом Дунгівен

Я все ще маю на увазі

І Бенеді Глен, якому я тоді поклонявся

Досі живе в пам’яті

Прекрасна сцена Cashel Green

Все ще переслідує, куди я йду І у всіх моїх снах я бачу це здається

Звивиста річка Рое

Якщо фортуна посміхнеться мені деякий час

Я знову перепливу море

І всі ці роки праці та сліз

Тоді забудуть

І коли нарешті моє життя минуло

Задоволено піду через море до Бенеди

І звивиста річка Роя