No tienes corazón - Cafe Quijano

te cuento los cuentos

que tú me contabas.

Si quieres (Mujer)

te escribo una lista

con nombres y camas.

Si quieres

me sigo creyendo

que fuiste una santa.

(¡Anda ya!)

No tienes perdón.

Cómo tienes la poca vergüenza

de entrar en mi casa.

Cómo tienes valor de llamar por las noches

a ver que me pasa.

(¡Qué guasa!)

Cómo tienes la lengua tan larga

y la risa tan falsa.

No tienes corazón.

(No, no tienes corazón.)

Y mírame a la cara,

y atrévete a negarme,

qué conoces tantas camas

como historias que contarme.

Mejor no des detalles,

prefiero que te calles,

que me evites que te halague

con piropos y verdades.

Tuviste muy poco respeto

y muy poco cuidado.

Hiciste que fuera el payaso

en tu circo privado.

Dejaste UN IMBÉCIL muy grande

en mi frente pintado.

No tienes perdón.

Ahora entiendo el afán por viajar

con tu hermana a la Habana.

O las cenas aquella con tus compañeras

una vez por semana.

Y los viejos amigos y algún que otro primo

que ya peinan canas.

No tienes corazón.

(No, no tienes corazón.)

Y mírame a la cara,

y atrévete a negarme,

qué conoces tantas camas

como historias que contarme.

Mejor no des detalles,

prefiero que te calles,

que me evites que te halague

con piropos y verdades.

Y mírame a la cara,

y atrévete a negarme,

qué conoces tantas camas

como historias que contarme.

Mejor no des detalles,

prefiero que te calles,

que me evites que te halague

con piropos y verdades.

Un café, mire usted, pa' un primo hermano,

corto de café, largo de Quijano.

Y me debes año y medio,

mucha sangre tu me debes.

Y tu culpa es mi remedio

¡sean benditos tus deberes!

Y mírame a la cara,

y atrévete a negarme,

qué conoces tantas camas

como historias que contarme.

Mejor no des detalles,

prefiero que te calles,

que me evites que te halague

con piropos y verdades.

Y mírame a la cara,

(Cara loca)

y atrévete a negarme.

(Y dímelo en la calle.)

Mejor no des detalles,

prefiero que te calles.

Si no me quiere, no me quiere.

Nadie se muere.

Así está el tema —

¡qué dilema!

Y Joaquín, ¿tú qué opinas?

Я розповідаю вам історії

що ти мені сказав

Якщо хочеш (жінка)

Я пишу тобі список

з іменами та ліжками.

Якщо ти хочеш

я все ще вірю

що ти був святим

(Йди вже!)

Ви не маєте прощення.

Як тобі соромно

щоб увійти в мій дім.

Як ти маєш сміливість дзвонити вночі

Подивимося, що зі мною буде.

(який жарт!)

Як у тебе такий довгий язик?

і сміх такий фальшивий.

Ти не маєш серця.

(Ні, у вас немає серця.)

І подивись мені в обличчя

і смієш відмовити мені,

що ти знаєш стільки ліжок

Як історії, щоб мені розповідати

Краще не повідомляти подробиць,

Я вважаю за краще, щоб ти замовк

що ти уникаєш мене, що я лестю тобі

з компліментами та правдою.

ти мало поважав

і дуже мало догляду.

ти зробив мене клоуном

у вашому приватному цирку.

Ви залишили дуже великого ДУРА

на моєму намальованому чолі.

Ви не маєте прощення.

Тепер я розумію бажання подорожувати

з вашою сестрою в Гавану.

Або обіди з вашими супутниками

раз на тиждень.

І старі друзі, і дивний двоюрідний брат

що вже розчісує сивину.

Ти не маєш серця.

(Ні, у вас немає серця.)

І подивись мені в обличчя

і смієш відмовити мені,

що ти знаєш стільки ліжок

Як історії, щоб мені розповідати

Краще не повідомляти подробиць,

Я вважаю за краще, щоб ти замовк

що ти уникаєш мене, що я лестю тобі

з компліментами та правдою.

І подивись мені в обличчя

і смієш відмовити мені,

що ти знаєш стільки ліжок

Як історії, щоб мені розповідати

Краще не повідомляти подробиць,

Я вважаю за краще, щоб ти замовк

що ти уникаєш мене, що я лестю тобі

з компліментами та правдою.

Каву, дивись, для двоюрідного брата,

мало кави, довго Quijano.

І ти винен мені півтора року,

Ти винен мені багато крові.

І твоя вина - це мій засіб

благословенними будуть ваші обов'язки!

І подивись мені в обличчя

і смієш відмовити мені,

що ти знаєш стільки ліжок

Як історії, щоб мені розповідати

Краще не повідомляти подробиць,

Я вважаю за краще, щоб ти замовк

що ти уникаєш мене, що я лестю тобі

з компліментами та правдою.

І подивись мені в обличчя

(Божевільне обличчя)

і насмілитись мені відмовити.

(І скажи мені на вулиці.)

Краще не повідомляти подробиць,

Я вважаю за краще, щоб ти замовк.

Якщо він мене не любить, то він мене не любить.

Ніхто не вмирає.

Ось річ —

яка дилема!

А Хоакіне, як ти думаєш?