Земля - Butterfly Temple

Как синим небом по глазам

Восход мне душу распалил.

И дикий ветер рассказал,

Что у Земли нет больше сил…

Нет больше сил, терпеть позор,

Сносить удары по спине…

На сердце плетью лёг узор —

Как с этой раной выжить мне?..

Чёрные руки Земли отогрею,

Кудри земные, кровью омытые…

Сердце, раскрытое в ране пульсирует

Сильное, смелое, непобедимое…

Спи у меня на груди, моя нежная,

Сил набирайся, моя ненаглядная…

Я сберегу, не отдам тебя, милую…

Пусть на мгновение боль успокоится…

Кровоточащее сердце любимая

Запеленаю рассветным туманом.

Нам бы с тобой эту ночь продержаться,

Кровь удержать в твоём теле измученном…

Как на рассвете с тобой поднимемся

Сильные, гордые, непобедимые.

Плечом к плечу!

Плечом к плечу!

Нет больше сил терпеть позор,

Сносить удары по спине…

Моя Земля даёт отпор,

Моя Земля живёт во мне…

Я вместе с нею исцелюсь,

И навсегда вернусь домой.

С Землёй навечно остаюсь,

Услышь, потомок, голос мой…

Як синім небом по очах

Схід мені душу розпалив.

І дикий вітер розповів,

Що в Землі немає більше сил…

Немає більше сил, терпіти ганьбу,

Зносити удари по спині.

На серце батогом ліг візерунок

Як з цією раною вижити мені?

Чорні руки Землі відігрію,

Кудрі земні, кров'ю обмиті.

Серце, розкрите в рані пульсує

Сильне, сміливе, непереможне…

Спи у мене на грудях, моя ніжна,

Сил набирайся, моя ненаглядна.

Я збережу, не віддам тебе, любу…

Нехай на мить біль заспокоїться…

Кровоточиве серце кохана

Заповнений світанковим туманом.

Нам би з тобою цю ніч протриматися,

Кров утримати в твоєму тілі змученому ...

Як на світанку з тобою піднімемося

Сильні, горді, непереможні.

Пліч-о-пліч!

Пліч-о-пліч!

Немає більше сил терпіти ганьбу,

Зносити удари по спині.

Моя Земля дає відсіч,

Моя Земля живе у мені…

Я разом з нею зцілюся,

І назавжди повернуся додому.

З Землею надовго залишаюся,

Почуй, нащадок, мій голос...