On Board the Kangaroo - Burl Ives

O, once I was a waterman

And lived at home at ease,

And now I am a mariner

And plough the angry seas.

I thought I’d like seafaring life,

So bid my love adieu,

And shipp’d as cook and steward boys,

On board the Kangaroo.

My love she was no foolish girl,

Her age it was two score,

My love was not a spinster,

She’d been married twice before;

And they could not say it was her wealth

That stole my heart away.

For she was a laundry starcher

At three-and-six a day.

Oh think of me!

Oh think of me!

She mournfully did say,

When you are in a foreign land,

Three thousand miles away;

And take this lucky farthing,

'Twill make you bear in mind

The loving, faithful, trusting heart

You leave in tears behind.

Cheer up!

Cheer up!

my own true love,

Don’t weep so bitterly,

But she sobbed and sighed and choked

And cried and couldn’t say goodbye.

I won’t be gone so very long,

Maybe a month or two,

And when I do come back again,

Of course I’ll marry you.

Our vessel it was homeward bound

From many a foreign shore.

And many a foreign present

Unto my love I bore;

There were tortoises from Teneriffe

And toys from Timbuctoo,

A Chinese rat and a Bengal cat

And a Bombay cockatoo.

Paid off, I sought her dwelling

In the suburbs of the town,

An ancient dame upon a line

Was hanging out a gown.

Where is my love?

She’s married, sir,

About six months ago,

To a man who drives a hardware van

For Johnny Fox and Co.

Farewell to Dixon’s soap suds

From the famous brand called Crown,

To Reckitt’s Blue, well known to you,

And Crean’s Scouring Brown;

I’ll seek some far and distant clime,

I can no longer stay,

For my heart is now so shattered

I must live on China tay.

О, колись я був водяним

І жила у дома затишно,

А тепер я моряк

І оре сердиті моря.

Я думав, що хотів би бути мореплавним життям,

Тож попрощайся з моєю любов'ю,

І відправлені як кухарі та стюарди,

На борту "Кенгуру".

Люба моя, вона не була дурною дівчиною,

Її вік був два бали,

Моя любов не була дівою,

Раніше вона була заміжня двічі;

І вони не могли сказати, що — її багатство

Це вкрало моє серце.

Бо вона була крохмальником для прання

О три шість на день.

О, подумай про мене!

О, подумай про мене!

Вона скорботно сказала,

Коли ви перебуваєте в чужі,

За три тисячі миль;

І візьми цей щасливий фартинг,

"Змусить вас мати на увазі

Любляче, вірне, довірливе серце

Ти йдеш у сльозах.

Підбадьоритися!

Підбадьоритися!

моє власне справжнє кохання,

Не плач так гірко,

Але вона ридала, зітхала і задихалася

І плакав і не міг попрощатися.

Мене не так довго не буде,

Можливо, місяць чи два,

І коли я повернусь знову,

Звичайно, я вийду за тебе.

Наше судно вернуло додому

З багатьох чужих берегів.

І багато іноземних подарунків

Своїй любові я ніс;

Були черепахи з Тенеріфе

І іграшки від Timbuctoo,

Китайський щур і бенгальський кіт

І бомбейський какаду.

Окупившись, я шукав її житло

У передмісті міста,

Стародавня дама на лінії

Висіла сукню.

Де моя любов?

Вона заміжня, сер,

Близько півроку тому,

Для людини, яка водить фургон із обладнанням

Для Johnny Fox and Co.

Прощай, мильна піна Діксона

Від відомого бренду під назвою Crown,

До Reckitt’s Blue, добре знайомого вам,

І Crean’s Scouring Brown;

Я буду шукати далеких і далеких країв,

Я більше не можу залишатися,

Бо моє серце зараз таке розбите

Я мушу жити на Китай.