Mrs. Mcgrath - Burl Ives

«Now, Mrs. McGrath,"the sergeant said,

«Would you like to make a soldier

Out of your son, Ted?

With a scarlet cloak and a fine cocked hat,

Mrs. McGrath wouldn’t you like that?»

Mrs. McGrath lived on the seashore

For the span of seven long years or more

'Till she saw big ship sailing into the bay

Saying,"Here's my son Ted! Won’t you clear the way!"

«Oh, Captain dear, where have you been.

Have you been out sailin' on the Meditereen'.

Tell me the news of my son Ted.

Is the poor boy livin' or is he dead?»

Now up comes Ted without any legs

And in their place he has two wooden pegs

She kissed him a dozen times or two

Saying «Holly Molly!

Sure, it couldn’t be you?»

«Now was you drunk or was you blind

When you left your two fine legs behind?

Or was it out walking upon the sea

That tore your legs from the ground to the knee?»

«No I wasn’t drunk and I wasn’t blind

When I left my two fine legs behind.

For a cannon ball on the fifth of May

Took my two fine legs from the knees away.»

«Now Teddy me boy,"the old widow cried

«Your two fine legs was your mama’s pride

Them stumps of a tree won’t do at all

Why didn’t you run from the big cannon ball?»

«Now against all war, I do profrain

Between Don Juan and the King of Spain

And, by herrons, I’ll make 'em rue the time

When they swept the legs from a child of mine.»

— Тепер, місіс МакГрат, — сказав сержант.

«Чи хотіли б ви зробити солдата?

Не твого сина, Теде?

З червоним плащем і з тонким капелюхом,

Пані Макграт, вам це не сподобається?»

Місіс Макграт жила на морському березі

Протягом семи довгих років або більше

— Поки вона не побачила великий корабель, що плив у бухту

Кажучи: "Ось мій син Тед! Чи не розчистиш ти дорогу!"

«О, капітане, любий, де ви були?

Ви бували на плаву по Медітерину?

Розкажіть мені новини про мого сина Теда.

Живий бідний хлопчик чи мертвий?»

Тепер з’являється Тед без ніг

А замість них у нього два дерев’яних кілочка

Вона цілувала його дюжину разів чи два

Висловлюючи «Холлі Моллі!

Звичайно, це не могли бути ви?»

«Тепер ти був п’яний чи сліпий

Коли ти залишив свої дві чудові ноги?

Або це гуляти по морю

Це відірвало ваші ноги від землі до колін?»

«Ні, я не був п’яним і не був сліпим

Коли я залишив свої дві чудові ноги.

На гарматне ядро п’ятого травня

Відняв у мене дві чудові ноги від колін».

«Тедді мені, хлопчику», — кричала стара вдова

«Твої дві чудові ноги були гордістю твоєї мами

Їм пеньки не підійдуть зовсім

Чому ти не втік від великого гарматного ядра?»

«Зараз проти будь-якої війни я профрен

Між Доном Хуаном та королем Іспанії

І, кляну, я примушу їх пожаліти час

Коли вони змітали ноги з моєї дитини».