La bohemia - Buika

Bohemia de París

Alegra lo que es gris

De un tiempo ya pasado

En donde en un desván con traje de can-can

Posabas para mi y yo con devoción pintaba con pasión

Tu cuerpo fatigado

Hasta el amanecer, aveces sin comer y siempre sin dormir

La bohemia, la bohemia

Era el amor, felicidad

La bohemia, la bohemia

Era una flor de nuestra edad

Debajo de un quintal

La mesa del café, feliz nos reunía

Hablando sin cesar

Soñando con llegar

La gloria conseguir

Y cuando algún pintor hallaba un comprador

Y un lienzo le vendía

Solíamos gritar correr y pasear alegres por París

La bohemia, la bohemia

Era jurar que yo te ame

La bohemia, la bohemia

Yo junto a ti triunfar por él

Teníamos salud, sonrisa, juventud y nada en los bolsillos

Con frió con calor, el mismo buen humor

Bailaba nuestro ser luchando siempre igual

Con hambre hasta el final

Hacíamos castillos, y el ansia de vivir

Nos hizo resistir y no desfallecer

La bohemia, la bohemia

Era mirar y amanecer

La bohemia, la bohemia

Era soñar con un querer

Me regrese a París

Cruce su niebla gris

Y lo encontré cambiado

Las lilas ya no están

Ni suben al desván

Moradas de pasión

Soñando como ayer

Ronde por mi taller

Mas ya lo han derrumbado

Y han puesto en su lugar

Abajo un café-bar y arriba una pensión

La bohemia, la bohemia

Que yo viví.solo se perdió

La bohemia, la bohemia

Era una flor y al fin murió…

Богемія Парижа

Освітлюйте те, що сіре

вже минулого часу

Де в лофті з банкою-кансервом

Ти позувала для мене, і я з відданістю малював із пристрастю

твоє втомлене тіло

До світанку іноді без їжі і завжди без сну

Богема, богема

Це було кохання, щастя

Богема, богема

Вона була квіткою нашого віку

під центнер

Кавовий столик, щасливий, що ми зустрілися

розмовляти нескінченно

мріють приїхати

отримати славу

А коли якийсь маляр знайшов покупця

І полотно продало йому

Ми звикли кричати бігти і радісно гуляти Парижем

Богема, богема

Це було поклятися, що я люблю тебе

Богема, богема

Разом з тобою я переможу за нього

У нас було здоров’я, посмішка, молодість і нічого в кишені

З холодом із спекою, той же гарний настрій

Наше буття танцює бійку завжди однаково

Голодний до кінця

Ми робили замки, і бажання жити

Це змусило нас чинити опір і не здаватися

Богема, богема

Треба було дивитися і світати

Богема, богема

Це мріяло про кохання

Я повернувся до Парижа

Перетніть свій сірий туман

І я виявив, що це змінилося

Бузок зник

Вони навіть на горище не піднімаються

оселі пристрасті

мріяти, як учора

Проїхав через мою майстерню

Але вони вже розвалилися

І вони поставили на його місце

Унизу кафе-бар, а нагорі пансіонат

Богема, богема

Те, що я жив, це було тільки втрачено

Богема, богема

Це була квітка, і нарешті вона померла...