Medley (opéras rock) - Bruno Pelletier

Seul dans ma peau

De desperado

Je suis comme lui

Mais sans son génie

Un être humain

Ce n’est pas rien

Qu’un tas de boue

Qui se tient debout

Un être humain

C’est aussi quelqu’un

Qui tend les mains

Qui a besoin

D’un peu d’amour

Mourir comme lui

Je voudrais

Mourir comme lui

Avant d’avoir gâché ma vie

A trop vouloir

Vivre comme lui

Pourquoi je vis, pourquoi je meurs

Pourquoi je ris, pourquoi je pleure

Voici le S.O.S. d’un terrien en détresse

J’ai jamais eu les pieds sur terre

J’aim’rais mieux être un oiseau

J’suis mal dans ma peau

J’voudrais voir le monde à l’envers

Si jamais c'était plus beau

Plus beau vu d’en haut, vu d’en haut

J’ai toujours confondu la vie

Avec les bandes dessinées

J’ai comme des envies de métamorphose

Je sens quelque chose

Qui m’attire

Qui m’attire

Qui m’attire vers le haut

Lune

Qui là-haut s’allume

Sur

Les toits de Paris

Vois

Comme un homme

Peut souffrir d’amour

Bel

Astre solitaire

Qui meurt

Quand revient le jour

Entends

Monter vers toi

La chant de la terre

Entends le cri

D’un homme qui a mal

Pour qui

Un million d'étoiles

Ne valent

Pas les yeux de celle

Qu’il aime

D’un amour mortel

Lune

Moon

Please don’t disappear

Before

You have time to hear

Just hear

How cries the heart

Of the human beast

Please hear the cry

Quasimodo cries

He cries

For his heart is full

His voice

Over mountain flies

So high

That I know it flies to you

Moon

See

How this man aspires

To join

His poor voice with angels

Moon

Parlez-moi de Florence

Et de la Renaissance

Parlez-moi de Bramante

et de l’Enfer de Dante

A Florence on raconte

Que la terre serait ronde

Et qu’il y aurait un autre

Continent dans ce monde

Des bateaux sont partis déjà sur l’océan

Pour y chercher la porte de la route des Indes

Luther va réécrire le Nouveau Testament

Et nous sommes à l’aube d’un monde qui se scinde

Ceci tuera cela

Ceci tuera cela

C’est une histoire qui a pour lieu

Paris la belle en l’an de Dieu

Mil-quatre-cent-quatre-vingt-deux

Histoire d’amour et de désir

Nous les artistes anonymes

De la sculpture ou de la rime

Tenterons de vous la transcrire

Pour les siécles à venir

Il est venu le temps des cathédrales

Le monde est entré

Dans un nouveau millénaire

L’homme a voulu monter vers les étoiles

Ecrire son histoire

Dans le verre ou dans la pierre

Pierre après pierre, jour après jour

De siècle en siècle avec amour

Il a vu s'élever les tours

Qu’il avait bâties de ses mains

Les poètes et les troubadours

Ont chanté des chansons d’amour

Qui promettaient au genre humain

De meilleurs lendemains

Il est venu le temps des cathédrales

Le monde est entré

Dans un nouveau millénaire

L’homme a voulu monter vers les étoiles

Ecrir son histoire

Dans le verre ou dans la pierre

Il est venu le temps des cathédrales

Le monde est entré

Dans un nouveau millénaire

L’homme a voulu monter vers les étoiles

Ecrir son histoire

Dans le verre ou dans la pierre

Il est foutu le temps des cathédrales

La foule des barbares

Est aux portes de la ville

Laissez entrer ces païens, ces vandales

La fin de ce monde

Est prévue pour l’an deux-mille

Est prévue pour l’an deux-mille

Сам у моїй шкірі

Від відчаю

я схожий на нього

Але без його геніальності

Людина

Це не нічого

Просто купа бруду

Хто стоїть

Людина

Він теж хтось

який простягає руки

Кому потрібно

Маленька любов

помри, як він

я б хотів

помри, як він

Раніше я змарнував своє життя

бажати занадто багато

живи як він

Чому я живу, чому я вмираю

Чому я сміюся, чому я плачу

Ось S.O.S. землянина в біді

Я ніколи не стояв ногами на землі

Я краще буду птахом

Я погано себе почуваю

Я хотів би побачити світ догори ногами

Якби коли-небудь було красивіше

Красивіше згори, згори

Я завжди плутала життя

З коміксами

Мені подобається бажання метаморфози

Я щось відчуваю

хто мене приваблює

хто мене приваблює

Хто мене тягне

Місяць

Хто там нагорі світиться

Увімкнено

Дахи Парижа

Побачити

Як чоловік

може страждати від кохання

Гарний

самотня зірка

Хто вмирає

Коли повернеться день

Почути

лізти до вас

Пісня землі

Почуй плач

Про людину, що страждає

Для кого

Мільйон зірок

Не вартий

Не очі одного

Що йому подобається

Зі смертельним коханням

Місяць

Місяць

Будь ласка, не зникай

Раніше

У вас є час почути

Просто почуй

як плаче серце

Про людського звіра

Будь ласка, почуй плач

Квазімодо кричить

Він плаче

Бо його серце повне

Його голос

Над горою летить

Так високо

Що я знаю, що це летить до тебе

Місяць

Побачити

Як прагне ця людина

Приєднатися

Його бідний голос з ангелами

Місяць

Розкажіть мені про Флоренцію

І Відродження

Розкажіть мені про Браманте

і Пекло Данте

У Флоренції розповідаємо

Щоб земля була круглою

І щоб був би інший

Континент у цьому світі

Човни вже вийшли на океан

Шукати там ворота шляху до Індії

Лютер перепише Новий Завіт

І ми на зорі світу, який розколюється

це вб'є це

це вб'є це

Це історія, яка відбувається

Париж прекрасний у рік Божий

чотирнадцять вісімдесят два

Історія кохання та бажання

Ми анонімні художники

Скульптура або рима

Ми спробуємо розшифрувати його для вас

На століття вперед

Настав час соборів

Світ увійшов

У новому тисячолітті

Людина хотіла піднятися до зірок

Напишіть його історію

У склі або в камені

Камінь за каменем, день у день

Із століття в століття з любов’ю

Він бачив, як піднімаються вежі

Яку він збудував своїми руками

Поети і трубадури

співали пісні про кохання

Хто обіцяв людству

Краще завтра

Настав час соборів

Світ увійшов

У новому тисячолітті

Людина хотіла піднятися до зірок

Напишіть його історію

У склі або в камені

Настав час соборів

Світ увійшов

У новому тисячолітті

Людина хотіла піднятися до зірок

Напишіть його історію

У склі або в камені

Часи соборів минули

Натовп варварів

Стоїть біля воріт міста

Пустіть у них цих язичників, цих вандалів

Кінець цього світу

Заплановано на дві тисячі року

Заплановано на дві тисячі року