Запретная зона - Гарик Сукачёв, Бригада С

Ты видишь, как солнце бежит по кругу.

И свет по асфальту скользит к горизонту.

Движенье вздорно, молчи подруга,

Сейчас мы войдём в запретную зону.

Здесь что есть я, здесь что есть ты,

Два полюса пустоты.

Воткни в асфальт золотые шпильки,

Смотри в глаза, раскрываю зонтик.

Забыты книги, забыты фильмы.

Оставь привычки, движенье вздорно.

Здесь что есть я, здесь что есть ты,

Два полюса пустоты.

Нет впечатлений, забыто слово.

Лови сигнал, исчезает время.

И в прежнем небе родишься снова,

Оставь движенье, оставь движенье.

Здесь что есть я, здесь что есть ты,

Два полюса пустоты.

Гуляй под солнцем в цветной панаме.

Союзпечати раздай все деньги.

В запретной зоне, как в теледраме,

Крутые все, кто здесь последний.

Здесь что есть я, здесь что есть ты,

Два полюса пустоты…

Ти бачиш, як сонце біжить по колу.

І світло по асфальту ковзає до горизонту.

Рух безглуздо, мовчи подруга,

Зараз ми увійдемо в заборонену зону.

Тут що я є, тут що є ти,

Два полюси порожнечі.

Встроми в асфальт золоті шпильки,

Дивись у очі, розкриваю парасольку.

Забуті книжки, забуті фільми.

Залиш звички, рух безглуздий.

Тут що я є, тут що є ти,

Два полюси порожнечі.

Немає вражень, забуте слово.

Лови сигнал, зникає час.

І в колишньому небі народишся знову,

Облиш рух, облиш рух.

Тут що я є, тут що є ти,

Два полюси порожнечі.

Гуляй під сонцем у кольоровій панамі.

Союздруку роздай усі гроші.

У забороненій зоні, як у теледрамі,

Круті усі, хто тут останній.

Тут що я є, тут що є ти,

Два полюси порожнечі.