Post Scriptum - BRAV

J’voulais que tout soit clair

Avant que le couvercle ne se referme

Une dernière fois emmerdé les bourgeois, les ministères

Cracher la vérité amère

De la part de la classe ouvrière,

Passer mes nerfs à travers quelques vers.

Dire que ça change était le but

C’est ce que j’ai crû

Je suis venu, j’ai vu

j’ai fait ce que j’ai pu.

Je te le jure j’ai été jusqu'à parler de moi

Moi qui d’ordinaire préfère se taire

Éviter le sujet comme un ennemi devant sa mère.

J’ai essayé d'être juste

Peut importe qu’ils croient.

J’ai essuyer des insultes,

Et mes yeux quelques fois.

Quelque en soit

Le prix a payé je paierai.

Je préfère milles fois crevé debout

Que vivre a genoux c’est vrais.

J’ai du ravalé ma fierté

Ressorti de vieux demons

En faisant semblant de sourires

Pour ressembler a tout le monde

J’ai même mis de côté la honte

Pris sur moi souvent

Afin de mettre des mots sur

mes dégoût mes tourments

Mis à poil en parlant de moi

Un peu il fallait qu’ils sachent

Qui se cache derrière le masque

Mon côté face ténébreux

Un côté sache qu’il n’est

Qu’une mascarade débile

Parce que comme AnaKin

J’ai la colère facile,

Je suis pire que ce qu’ils imaginent

Oui l’obscurité me facine

Bi polaire mon profil

Mon passé

Mon talons d’Achille

J’espérais faire de la musique

Un moyens de nous libérer

Que ma lutte soit autre chose

Qu’une défaite anticipé

Anti injustice anti inégalités

J’ai eu beau semer de la paix

Je n’ai récolter que des procès

J’ai donné tout ce que je pouvais

De la sueur du sang et des larmes

J’y ai laissé des années, des amis,

délaissé même ma femme

Pour finalement quoi?

La richesse,

la gloire non même pas,

Chez moi c’est toujours aussi difficile

Les trente dernier jours du mois

J’etouffais

Alors j’ai tout fais

Dit merci, s’il vous plaît

Mais toujours rien a bouffer

Échoué ou reusir au fond n’a pas d’importance

plus le combat est grand

Plus la victoire est immense

Certains me disent

Que je prends des risques

Mais qui le fera si je me défile

Je me sens vivre que

Si i utile a mes semblable je le suis

Je me fiche bien qu’ils en rient

J'écris pas je résiste

Ni profit ni bénéficie

Je suis qu’un bénévole lyriciste moi

Pour que je cède faudrait que je trépasse

Plantes moi dans le dos si tu trouves encore de la place

Sous une bâche

sont mes chance

D'être suivie c’est certain

En France c’est sur y’a moins

de Jean moulin

Que de Petain

Et puisque rien ne nous attends

Apart le père Lachaise

J'écris chaqu’un de mes textes

Façon dimanche a l’irlandaise

Si je frappe sans raisons

L’histoire m’en donnera elle

Aussi loin que je m’en rappelle

Être libre c’est choisir

Soit même ses chaîne

Qu’un seul tienne et les autres le suivront

Ou est-ce l’inverse j’ai bien l’impression

On m’a dit l’union fait la force

Mais qui fera l’union?

Dans ce pays ou les moutons

Se comptent par millions

Ou la morale et la raison

Ont déserté les lieux

Ou les riches sont plus riches

Et les pauvres plus… nombreux

Je ne peux rien prendre

Je vous laisse tout

T’inquiète un jour la roue…

lette Russe tourne

Qu’ils se rassurent

Je n’ai pas fini de me battre

Je n'étais pas rappeur mais

Un révolté qui fait du rap

J’ai tenté d'être brave

J’espère ne pas m'être trop perdu des fois

Désolé si je déçois mais

Parfois j’ai du faire des choix

Mauvais ou bon ça no-comment

Indifférent je sais bien trop de choses pour l'être

Il y a eu Renaud avant moi

Il y a eu Dilan avant lui

Après moi qui viendra

Après moi c’est pas fini

Enfin j’espère car

Vu le QI de fruits de mer

De ces pseudo leaders

J’ai des envies de columbine toutes les demis heures.

Dis leurs que l’abandon et moi font deux

Si le futur est flou

C’est parce qu’on est

Au pied du mur

Bien sur

Je ne souris pas je grogne

Ne me caresse pas je mort

Tout est de la faute de Tyler Durdun

C’est peut-être la dernière fois

Qu’on m’entends autant être franc

Je ne suis pas de ceux qui suivent

Je préfère prendre de l’avance

Gardez vos distance et je garderai mon calme

Baisse d’un ton et je baisserai mon arme

Je crois que tout est dit ou presque

Laissez moi faire le reste

PS: Parmis les pauvres enterré moi sans roses en espérant qu’il pleuve qu’on

Я хотів, щоб все було зрозуміло

Перед закриттям кришки

Востаннє розлютили буржуїв, міністерства

Плюньте гірку правду

З робітничого класу,

Напружте мені нерви кількома віршами.

Головне було сказати, що це змінюється

Ось у що я вірив

Прийшов, побачив

Я зробив те, що міг.

Клянуся, я зайшов так далеко, що говорив про мене

Я, який зазвичай воліє мовчати

Уникає теми, як ворога перед матір'ю.

Я намагався бути справедливим

Неважливо, чи вірять.

Я зазнав образи,

І мої очі іноді.

Що завгодно

Заплачену ціну я заплачу.

Я волію тисячу разів померти на ногах

Те, що жити на колінах - це правда.

Мені довелося проковтнути свою гордість

Поява зі старих демонів

Фальшиві посмішки

Виглядати як усі

Я навіть відкинув сором

На мене часто лізуть

Для того, щоб скласти слова

моя огида мої муки

Одягнись, говори про мене

Начебто вони мали знати

Хто ховається за маскою

Моє темне обличчя

Одна сторона знає, що це не так

Який дурний маскарад

Тому що як AnaKin

Я легко злюся,

Я гірший, ніж вони собі уявляють

Так, темрява захоплює мене

Bi polar мій профіль

Моє минуле

Мої ахіллесові п'яти

Я сподівався робити музику

Спосіб звільнити нас

Нехай моя боротьба буде чимось іншим

Ніж передбачувана поразка

Проти несправедливості, проти нерівності

Мені не було труднощів сіяти мир

Я тільки позови збирав

Я віддав усе, що міг

Кровавий піт і сльози

Я залишив там роки, друзі,

навіть залишив дружину

Для чого нарешті?

Багатство,

навіть не слава,

Для мене це завжди так важко

Останні тридцять днів місяця

Я задихався

Так я все зробив

Скажіть спасибі, будь ласка

Але їсти все одно нічого

Невдача чи успіх на дні не має значення

тим більша бійка

Тим більша перемога

Деякі мені кажуть

Що я ризикую

Але хто буде, якщо я вислизну

Я відчуваю себе живим

Якщо я корисний своїм товаришам, то я

Мені байдуже, якщо їм байдуже

Я не пишу, я опираюся

Ні прибутку, ні користі

Я лише волонтер-лірик

Щоб я здався, я мав би померти

Посадіть мене позаду, якщо ще знайдете місце

Під брезентом

мої шанси

Слідкуйте точно

У Франції це на там менше

від Жана Мулена

Що щодо Петена

А оскільки нас нічого не чекає

Крім Пер-Лашез

Я пишу кожен свій текст

Ірландський недільний стиль

Якщо я стукаю без причини

Історія мені дасть

Скільки себе пам'ятаю

Бути вільним означає обирати

Або навіть його ланцюги

Нехай один тримається, а інші підуть за ним

Або мені здається навпаки

Мені сказали, що в єдності сила

Але хто об'єднається?

У цій країні, де вівці

Число в мільйонах

Або мораль і розум

Покинули місце

Де багаті багатші

А бідних більше… багато

Я нічого не можу взяти

Я залишаю це все тобі

Одного разу турбуйтеся про колесо...

Російська буква поворотів

Нехай вони заспокоюються

Я не закінчив битися

Я не був репером, але

Бунтар, який читає реп

Я намагався бути сміливим

Сподіваюся, іноді я не дуже заблукав

Вибачте, якщо я розчаровую, але

Іноді мені доводилося робити вибір

Погано чи добре, що без коментарів

Байдужим, я занадто багато знаю, щоб бути

До мене був Рено

Перед ним був Ділан

Після мене хто прийде

Після мене ще не кінець

Нарешті я сподіваюся, тому що

Бачив IQ морепродуктів

З цих псевдолідерів

Мені хочеться коломбайну кожні півгодини.

Скажи їм про залишеність, і я зроблю два

Якщо майбутнє розпливчасте

Це тому, що ми є

До стіни

Звичайно

Я не посміхаюся, я гарчу

Не пести мене, я мертвий

У всьому винен Тайлер Дурдан

Це може бути востаннє

Дозвольте мені бути почутим, щоб бути відвертим

Я не з тих, за ким слідувати

Я віддаю перевагу випередженню

Тримайся на відстані, а я збережу спокій

Знизьте голос, і я опущу свій пістолет

Думаю, цим сказано майже все

дозволь мені зробити решту

PS: Серед бідних поховали мене без троянд в надії на дощ