Шаг - BrainStorm

Где-то там, один далеко

Пытаюсь я заснуть и согреться

Знай, сейчас мне так нелегко,

Вдали от тебя мое сердце

Не в силах забыть ту звездную ночь,

Пляж и все, о чем мы мечтали,

Но унесли нас волны от берега прочь

И замок наш песочный сломали

За попыткой попытка закончить письмо,

В который раз кидаю лист в угол

В нем каждая строчка значит одно —

Не можем мы так жить друг без друга

Опять лист в руках, но слов не найти,

И сердце бьется раненной птицей.

Ветер, слова до нее донеси,

На которые никак не решиться.

Размытый замок остался в прошлом,

И все слова не вместит бумага.

Как две скалы мы стоим, но все же

Нам не хватает одного лишь шага…

Скоро уже иду, иду к тебе я,

Только зажги зеленый свет

Скорее снова протянем руки мы друг к другу

Вспыхнет так ярко, как маяк сквозь бурю

Скоро уже иду, иду к тебе я.

Только зажги зеленый свет скорее

Снова протянем руки мы друг к другу.

Я знаю точно, мы встретимся вновь.

И мир откроется сначала.

Столько сказано слов про слово любовь,

Но нам все равно будет мало.

Я знаю точно, что встретимся мы,

Как реки в океан сольемся.

И будет опять тих и радостен мир,

В котором мы однажды проснемся.

Размытый замок остался в прошлом,

И все слова не вместит бумага.

Как две скалы мы стоим, но все же

Нам не хватает одного лишь… шага.

Протянем руки мы друг к другу,

Протянем руки мы друг к другу,

Протянем руки мы друг к другу,

Протянем руки…

Скоро уже иду, иду к тебе я,

Только зажги зеленый свет скорее

Снова протянем руки мы друг к другу

Вспыхнет так ярко, как маяк сквозь бурю

Скоро уже иду, иду к тебе я.

Только зажги зеленый свет

Снова протянем руки мы друг к другу…

Десь там, один далеко

Намагаюся я заснути і зігрітися

Знай, зараз мені так нелегко,

Вдалині від тебе моє серце

Не в силах забути ту зіркову ніч,

Пляж і все, про що ми мріяли,

Але віднесли нас хвилі від берега геть

І замок наш пісочний зламали

За спробою закінчити лист,

Вкотре кидаю лист у кут

У ньому кожен рядок означає одне—

Не можемо ми так жити один без одного

Знову лист у руках, але слів не найти,

І серце б'ється пораненим птахом.

Вітер, слова донеси,

На які ніяк не вирішитися.

Розмитий замок залишився в минулому,

І всі слова не містить папір.

Як дві скелі ми стоїмо, але все ж

Нам не вистачає одного лише кроку…

Скоро вже йду, йду до тебе я,

Тільки запали зелене світло

Швидше знову простягнемо руки ми один до одного

Спалахне так яскраво, як маяк крізь бурю

Скоро вже йду, йду до тебе я.

Тільки запали зелене світло швидше

Знову простягнемо руки ми один до одного.

Я знаю точно, ми зустрінемося знову.

І світ відкриється спочатку.

Стільки сказано слів про слово кохання,

Але нам все одно буде мало.

Я знаю точно, що зустрінемось ми,

Як річки в океан зіллємося.

І буде знову тихий і радісний світ,

У якому ми одного разу прокинемося.

Розмитий замок залишився в минулому,

І всі слова не містить папір.

Як дві скелі ми стоїмо, але все ж

Нам не вистачає лише одного кроку.

Протягнемо руки ми друг до друга,

Протягнемо руки ми друг до друга,

Протягнемо руки ми друг до друга,

Простягнемо руки…

Скоро вже йду, йду до тебе я,

Тільки запали зелене світло швидше

Знову простягнемо руки ми один до одного

Спалахне так яскраво, як маяк крізь бурю

Скоро вже йду, йду до тебе я.

Тільки запали зелене світло

Знову простягнемо руки ми один до одного ...