Unendlich - Bozza

Ich flog aus meiner Wohnung, verließ Hamburg ohne einen Cent

Und kam zurück nach einem Jahr in einem weißen Benz

Selbe Gegend, andrer Lifestyle, doch die gleiche Gang

Fühlt sich an, als wär ich einfach nur kurz eingepennt, ah

Dicka, ich schlaf nur noch am Tag

Irgendwie als wär das alles nicht real

Mit dem einen Fuß im Leben, mit dem anderen im Grab

Doch so viel Geld auf meiner Bank als hätt ich jahrelang gespart

Ah, lass mich nur einmal kurz ins Studio rein

Und ich rapp, als hätt ich nur noch 'ne Minute Zeit

Das Leben, was ich lebe, ist nicht jugendfrei

Mein Lebensstil steht im Duden gleich neben Suicide

Es könnte besser nicht mehr sein

Hauptsache ich bin am Ende nicht allein

Kaufe mir Klamotten so als hätten sie kein' Preis

Mann, ich glaub ich hab vergessen wie man weint

Ist das der Anfang

Oder doch schon das Ende?

Ich glaube, der Himmel

Ist noch nicht die Grenze

Sag mir, ist das der Anfang

Oder doch schon das Ende?

Sitz allein in mei’m Zimmer

Es fühlt sich an als wär das alles unendlich

Fahre durch die Straßen in 'ner deutschen Limousine

Doch leider hab ich kein Zeit für Freunde und Familie

Und hast du plötzlich Geld benehmen sich Leute so wie Tiere

Als würd auf deiner Stirn stehen: Es gibt heut umsonst Kredite

Hing mit meinen Jungs ab im Heizungskeller

Fühlte mich immer wie ein scheiß Penner

Ich hab Geburtstage gehasst

Heute schenkt mir Siggi zu meinem Dreißigsten eine Sky-Dweller

Gott sei Dank hab ich bis heute überlebt

Sonst hätte ich das alles nie gesehen

Es ist gut wie es ist, es muss nicht immer lustig sein

Denn ein Stern kann nur leuchten bei Dunkelheit

Es könnte besser nicht mehr sein

Hauptsache ich bin am Ende nicht allein

Kaufe mir Klamotten so als hätten sie kein' Preis

Mann, ich glaub ich hab vergessen wie man weint

Ist das der Anfang

Oder doch schon das Ende?

Ich glaube, der Himmel

Ist noch nicht die Grenze

Sag mir, ist das der Anfang

Oder doch schon das Ende?

Sitz allein in mei’m Zimmer

Es fühlt sich an als wär das alles unendlich

Ist das der Anfang

Oder doch schon das Ende?

Ich glaube, der Himmel

Ist noch nicht die Grenze

Sag mir, ist das der Anfang

Oder doch schon das Ende?

Sitz allein in mei’m Zimmer

Es fühlt sich an als wär das alles unendlich

Я вилетів зі своєї квартири, залишив Гамбург без жодного цента

І повернувся через рік на білому Benz

Той самий район, інший спосіб життя, але та сама банда

Здається, я щойно заснув, ах

Діка, я сплю тільки вдень

Ніби це не реально

Одна нога в житті, одна нога в могилі

Але стільки грошей у моєму банку, ніби я зберігав роками

Ах, впустіть мене на хвилинку в студію

І я читаю реп, наче мені залишилася хвилина

Життя, яке я живу, не підходить для дорослих

Мій спосіб життя стоїть поруч із самогубством у словнику

Краще не могло бути

Головне, що зрештою я не один

Купуйте мені одяг, ніби вона не має ціни

Чоловіче, здається, я забув плакати

Чи це початок

Або це кінець?

Я думаю, рай

Це ще не межа

Скажи мені, це початок

Або це кінець?

Сиди сам у моїй кімнаті

Таке відчуття, що все це нескінченно

Їдьте вулицями на німецькому лімузині

На жаль, у мене немає часу на друзів та родину

А якщо раптом з’являться гроші, люди поводяться як тварини

Наче на лобі написано: Сьогодні безкоштовні позики

Гуляю з моїми хлопцями в котельні

Завжди відчував себе бідним бомжем

Я ненавидів дні народження

Сьогодні, на моє тридцяте, Сіґгі дарує мені Неба-Жительку

Слава богу, я дожив до цього дня

Інакше я б ніколи не побачив усього цього

Це добре як воно є, це не завжди повинно бути смішним

Бо зірка може світити лише в темряві

Краще не могло бути

Головне, що зрештою я не один

Купуйте мені одяг, ніби вона не має ціни

Чоловіче, здається, я забув плакати

Чи це початок

Або це кінець?

Я думаю, рай

Це ще не межа

Скажи мені, це початок

Або це кінець?

Сиди сам у моїй кімнаті

Таке відчуття, що все це нескінченно

Чи це початок

Або це кінець?

Я думаю, рай

Це ще не межа

Скажи мені, це початок

Або це кінець?

Сиди сам у моїй кімнаті

Таке відчуття, що все це нескінченно