Твои глаза - Божья Коровка

Вновь глаза твои большие, полные огня,

С фотографии весенней смотрят на меня.

Так цветет твоя улыбка, раннею весной,

Излучая свет волшебный тёплый и живой

Пр.:

Повсюду со мной твой взгляд не земной,

Я вижу в нём всё, где ты, что с тобой.

Стоит мне только взглянуть в глаза твои.

Передо мной зажигает свой экран

Ночного неба бездонный океан,

При свете луны мне в зеркале глаз твоих

Видна вся вселенная,

В их отражении сияет хрупкий свет

Далёких звёзд и загадочных планет,

Весь мир весны теплом твоей любви согретый.

Я возьму тебя в ладони и прижму к груди,

Если на весеннем фоне, вдруг пойдут дожди.

А когда блестит сверкая солнца луч в реке,

Ты смеешься как живая у меня в руке.

Пр:

По всюду со мной твой взгляд не земной

В нем тающий снег ранней весной

Вновь поплывёт от тепла любви твоей.

Вчера я долго смотрел в твои глаза

И вдруг большая хрустальная слеза

Сверкая, как лёд, скатилась из них

И обожгла моё сердце.

Она упала, разбившись как стекло,

И превратилась в весеннее тепло,

Растаяв, как снежинка, на моей ладони.

Знову очі твої великі, повні вогню,

З фотографії весняної дивляться на мене.

Так цвіте твоя посмішка, ранньою весною,

Випромінюючи світло чарівне тепле і живе

Пр.:

Всюди зі мною твій погляд неземний,

Я бачу в ньому все, де ти, що з тобою.

Варто мені тільки глянути в очі твої.

Переді мною запалює свій екран

Нічний небо бездонний океан,

При світлі місяця мені в дзеркалі очей твоїх

Видно весь всесвіт,

У їхньому відображенні сяє крихке світло

Далеких зірок і загадкових планет,

Весь світ весни теплом твого кохання зігрітий.

Я візьму тебе в долоні і пригорну до грудей,

Якщо на весняному фоні, раптом підуть дощі.

А коли блищить блискуче сонце промінь у ріці,

Ти смієшся як жива у мене в руці.

Пр:

Повсюди зі мною твій погляд неземний

У ньому тане сніг ранньою весною

Знову попливе від тепла любові твоєї.

Вчора я довго дивився в твої очі

І раптом велика кришталева сльоза

Виблискуючи, як лід, скотилася з них

І обпалила моє серце.

Вона впала, розбившись як скло,

І перетворилася на весняне тепло,

Розтанув, як сніжинка, на моїй долоні.