Голубка - Борис Штоколов

Когда из родной Гаваны отплыл я вдаль,

Лишь ты угадать сумела мою печаль.

Заря золотила ясных небес края,

И ты мне в слезах шепнула — любовь моя,

Где б ты ни плавал, всюду к тебе, мой милый,

Я прилечу голубкой сизокрылой,

Парус я твой найду над волной морскою,

Ты мои перья нежно погладь рукою.

О, голубка моя, будь со мною, молю,

В этом синем и пенном просторе,

В дальнем чужом краю.

О, голубка моя, как тебя я люблю,

Как ловлю я за рокотом моря

Дальнюю песнь твою.

Когда я вернусь в Гавану, в лазурный край,

Меня ты любимой песней моей встречай.

Вдали от Гаваны милой, в чужом краю

Я пел день и ночь прощальную песнь твою.

Где б ты не плавал, всюду к тебе, мой милый,

Я прилечу голубкою сизокрылой,

Парус я твой найду над волной морскою

Ты мои перья нежно погладь рукою.

О, голубка моя, будь со мною, молю

В этом синем и пенном просторе,

В дальнем чужом краю.

О, голубка моя, как тебя я люблю,

Как ловлю я за рокотом моря

Нежную песнь твою.

Коли з|із| рідної Гавани відплив я|далеко,

Лише ти вгадати зуміла мій сум.

Зоря золотила ясних небес краю,

І ти мені в сльозах шепнула — любов моя,

Де б ти не плавав, всюди до тебе, мій любий,

Я прилікую голубкою сизокрилою,

Вітр я твій знайду над хвилею морською,

Ти мої пір'я ніжно погладь рукою.

О, голубко моя, будь зі мною, благаю,

У цьому синьому і пінному просторі,

Далеко чужому краю.

О, голубко моя, як тебе я люблю,

Як ловлю я за рокотом моря

Далеку пісню твою.

Коли я повернуся в Гавану, в блакитний край,

Мене ти, улюбленою піснею моєю зустрічай.

Вдалині від Гавани милою, в чужому краю

Я заспівав день і ніч твою прощальну пісню.

Де б ти не плавав, всюди до тебе, мій любий,

Я прилікую голубкою сизокрилою,

Вітр я твій знайду над морською хвилею

Ти мої пір'я ніжно погладь рукою.

О, голубко моя, будь зі мною, благаю

У цьому синьому і пінному просторі,

Далеко чужому краю.

О, голубко моя, як тебе я люблю,

Як ловлю я за рокотом моря

Ніжну пісню твою.