Block Und Bleistift - Blumentopf

Trifft mein Stift auf Papier feiern alter Freunde Wiedersehenund

wenn es dunkel wird, hörst do sie leise erzählen.

Wenn die beiden sich zuprosten,

tauschen sie zu vorgerückter Stunde Anekdoten ausund

lauschen Fußnoten:?Hast do den Buntstift gesehen?

Der war ja Spitz wie Nachbars Lumpi,

und der hat nicht mal 'nen Radierer,

do, der machts es ohne Gummi.

Ach übrigens, 'nen schönen Gruß vom Briefkopf,

und hab ich schon erzählt,

ich hab 'n Date mit einer Seite von Notizblock;hab

I’m Daumenkino Karten für heut' Abend bestelltund mit’n

Anzug gekauft, 'nen echten Faber-Castell.

So 'nen schicken schwarzen,

mit Goldbuchstaben eingraviert,

ich hoffe, ich gefalle ihr und sie ist nicht so

ja, ich muß jetzt los, wir beide sehen uns morgen.

Ich wünsch' Dir Hals- und Minenbruch.

?

??Und ich Dir Eselsohren.

?So hörte ich jahrelang zu,

fasziniert von den zwei, und der Stift blieb unberührt

und das Papier noch immer weiß.

Chorus

Doch eines Abends hörte ich die Seite heulen:?

Bleistift, ich bin so einsam,

dass ich schon von Schreibschrift träum'.

Gestern sah ich I’m Spiegel,

dass ich allmählich vergilbe,

als unbeschriebenes Blatt,

mit keiner einzigen Silbe.

??Hör auf zu jammern,?

sagte der Bleistift.

?Denk nur, was aus uns beiden alles werden kann,

solange do noch weiß bist.

Wenn wir es richtig anfangen machen wir Karriere;ein

Blatt, richtig beschriftet,

macht aus Pennern Millionäre.

Die Menschen glauben an uns,

mit dem richtigen Stempel tanzen sie heut' nach unser

Pfeife, und morgen ihre Enkel.

Und bitte, was ist denn der Menschheit größtes Erbe?

Die

Skizzen Picassos, die Bibel,

Goethes Werke?

Ob Einsteins Theorien oder Beethovens

Neunte, die wirklichen Schöpfer waren doch stets unsere

Freunde.Jungs wie do und ich sind Meisterwerke in Spe, egal

ob chlorfrei gebleicht, mittelweich oder 6B?

Da fing ich an zu schreiben,

denn sie wurden übermütig,

und ein paar Stunden später war vom Bleistift nichts

mehr übrig.Und auch das Blatt Papier hatte jetzt andere

Sorgen, denn hörst do diesen Text,

dann weißt do, mehr ist aus ihm nicht geworden.

?Dann gib mich wenigstens ins Altpapier.

?murmelte das Blatt am Ende meiner letzten Strophe

beleidigt.?Ich glaube nicht an Reinkarnation?

, hab ich ihm entgegnet, und es danach I’m Ofen beseitigt.

Chorus

Зустрічає мою ручку на папері старі друзі святкують возз'єднання і

коли стемніє, можна почути, як вони тихо розмовляють.

Коли обидва тостять один за одного

вони обмінюються анекдотами пізно і

слухати Виноски: ?Ви бачили кольоровий олівець?

Він був гострий, як лумпі сусіда,

а у нього навіть гумки немає

робити, він робить це без гуми.

До речі, гарне привітання з бланка,

а я вже сказав

У мене є побачення зі сторінкою з блокнота; маю

Замовив квитки на сьогоднішній вечір у фліп-книзі та з ними

Купив костюм, справжній Фабер-Кастель.

Такий шикарний чорний

вигравіруваний золотими літерами,

Сподіваюся, я їй подобаюся, а вона не така

так, я маю йти зараз, ми побачимось завтра.

Я бажаю тобі зламаної шиї і моєї.

?

??А я тебе вуха.

«Так я слухав роками

зачарований двома, і перо залишилося недоторканим

а папір ще білий.

хор

Але одного вечора я почув боковий виття:?

Олівець, я такий самотній

що я вже мрію про скоропис».

Вчора бачив у дзеркалі

що я поступово жовтію

як чистий аркуш

без жодного складу.

??Припиніть скиглити,?

— сказав олівець.

«Подумай тільки, що може статися з нами двома

поки ти ще білий.

Якщо ми починаємо це правильно, ми робимо кар'єру; a

аркуш, правильно позначений,

робить мільйонерів із бомжів.

Люди вірять у нас

з правильною печаткою вони сьогодні за нами танцюють

Свист, а завтра її онуки.

І будь ласка, яка найбільша спадщина людства?

в

ескізи Пікассо, Біблія,

твори Гете?

Чи то теорії Ейнштейна, чи то Бетховена

По-дев’яте, справжні творці завжди були нашими

Друзі.Хлопці люблять робити, а я – шедеври, які не завадять

чи вибілені без хлору, середньо м’які чи 6В?

Тоді я почав писати

бо вони нахабніли

а через кілька годин олівця не було

ще залишилося. І на папірці тепер були й інші

хвилюйся, бо ти чуєш цей текст,

то знаєш, більше з ним нічого не сталося.

«Тоді хоча б кинь мене в макулатуру.

— пробурмотів листок наприкінці моєї останньої строфи

образився.?Я не вірю в реінкарнацію?

, відповів я, а потім викинув його в духовку.

хор