A Slumber In Cobwebs - Blinded By Faith

Confined to our fortifications

Besieged by a horde of berserk wolves

We rapidly ran out of food

And sought an armistice …

The plague of Famine had undermined our will

Nobles and plebs were all dead or ill

Our wall was transformed into a trap

And the barbarians were invading our burg

With Blaze, Pillaging and Murder

I’ve seen the marble dyed

With blood of lackeys, of plotters

Of obsequious, rouged harlots;

I’ve ever sen the blood of my parents

Squirt scarlet on their purple garments…

Somber harbinger …

The nettle of fear ate into my heart

So I took refuge in the bowels of the castle

Lest I fall under their fierce ire

Somewhere down this bottomless sewer

I think I’ve discovered

A disused torture chamber

Or else all these cadavers

I’ve encountered Were my predecessors…

Vomitive miasmas are polluting my being

The lurid stench obstructs my breathing

Ugh…

«Shall I lick the sweat of rocks

Or crunch the dregs of insects

To quench my thirst and silence my hunger?

"

Here, my torch perishes

And I stride a threshold

Groping along in a gloomy room …

It’s an underground den covered with vermin

Have you ever felt your name

Carved in the wood of your tomb?

In this occult crypt rot my forefathers

I must assume my Fate …

Rigor Mortis, I greet thee in my members

And wait to lack oxygen, to faint…

Snatch me, Thanathos, end my disgrace

And solemn, your slumber, I’ll embrace

For now my sorrows plough an extinct inferno

Обмежений нашими укріпленнями

Обложений ордою вовків-берсерків

Ми швидко закінчили їжу

І домагався перемир’я…

Чума Голоду підірвала нашу волю

Дворяни та плебс були мертвими чи хворими

Наша стіна перетворилася на пастку

І варвари вдерлися в наш бург

З вогнем, грабежом і вбивством

Я бачив пофарбований мармур

З кров’ю лакеїв, змовників

шанобливих, рум’яних розпусниць;

Я коли-небудь бачив кров своїх батьків

Розпилюйте червоний на їх фіолетовий одяг…

Похмурий передвісник…

Кропива страху з’їла моє серце

Тож я сховався у надрах замку

Щоб я не потрапив під їхній лютий гнів

Десь у цій бездонній каналізації

Я вважаю, що знайшов

Камера, яка не використовується

Або всі ці трупи

Я зіткнувся з тим, чи були мої попередники…

Блювотні міазми забруднюють мою сутність

Яскравий сморід заважає мені дихати

тьфу...

«Чи лизати мені піт каміння

Або похрусте останками комах

Щоб втамувати спрагу й заспокоїти голод?

"

Ось мій смолоскип гине

І я переступаю поріг

Намацуючи в похмурій кімнаті…

Це підземне лігво, вкрите шкідниками

Ви коли-небудь відчували своє ім'я

Вирізьблений у дереві твоєї гробниці?

У цьому окультному склепі гниють мої прабатьки

Я мушу припустити свою долю…

Ригор Мортіс, я вітаю тебе в моїх членах

І чекати, коли не вистачить кисню, знепритомніти…

Вирви мене, Танатосе, покінчи з моєю ганьбою

І урочистий, твій сон, я обійму

Наразі мої печалі розорюють вимерше пекло