Reptilian Shudders - Blinded By Faith

Once again, the sun has sunk in the horizon

Breaching the Occident with crimson wounds

Come, o Noctambulesque, creep under my shroud

And spread concupiscence in languorous pantomimes …

Your pleasure’s the law if you discover mine…

Your scales' caresses -reptilian shudders-

Compensates for the bruise left by fangs and claws

As saliva gives lustre, I linger with fever over your every pore

Squirming by the temple where scrumptious vices dwell

Seduced thus uxorious, tantalized by your venomous gaze

I shine the idol of overshadowed rites

This noble jewel deserves peculiar cares …

A tongue alone won’t do the trick to lick the drizzle of strange frolics

To quaff the monstrous passions that lurk in your leer

Your hospitable hiatus

Exhales hedonistic delights

And I taste it as a beast in a feast

Words seem superfluous, we use another language

But alas!

Confuse contradictions!

Madrigals are tattooed inside your womb

As the bane of lust rages

An ardent and insidious duet

Lay on a soil cleansed of taboos

In a hellcove where the supreme offering is brought

An interlude amid turmoil

We should never relinquish our immoderate projects

May they lead us to our ruin…

A familiar spectre shortens our nights, the ignoble Somnolence

Now that we have blessed our flesh

Our both souls should here coalesce;

We’re dislocated in amorous convulsions

-the aftermath of demented clasps —

Shatter my rib-cage and extirpate my heart

That source of trouble stuck in Ut

The burden of Melancholy alters my shoulders

«I cannot love except where Death

Is mingling his with Beauty’s breath.

"

(Edgar A. Poe)

Знову сонце зайшло за горизонт

Прорив Захід з багряними ранами

Прийди, о Ноктамбуле, заповзей під мій саван

І розповсюджувати пожадливість у нудних пантомімах…

Ваше задоволення є законом, якщо ви відкриєте моє…

Ласки твоєї луски - рептилій здригається -

Компенсує синяк, залишений іклами та кігтями

Оскільки слина надає блиску, у мене гарячить кожну пору

Звиваючись біля храму, де живуть чудові пороки

Спокушений таким жахливим, спокушений твоїм отруйним поглядом

Я сяю кумиром затьмарених обрядів

Ця благородна коштовність заслуговує на особливий догляд…

Один язик не зробить трюку, щоб злизати дощ дивних веселощів

Щоб погасити жахливі пристрасті, які таяться у твоєму погляді

Ваша гостинна перерва

Видихає гедоністичні насолоди

І я смакую як звір на бенкеті

Слова здаються зайвими, ми вживаємо іншу мову

Але на жаль!

Заплутайте протиріччя!

Мадрігали наносять татуювання у вашій утробі

Як лютує прокляття пожадливості

Палкий і підступний дует

Лежати на ґрунті, очищеній від табу

У пекельній бухті, куди приносять найвищу жертву

Перерва серед сум’яття

Ми ніколи не повинні відмовлятися від наших непомірних проектів

Нехай вони ведуть нас до нашої загибелі…

Знайомий привид скорочує наші ночі, неблагородна Сомноленція

Тепер, коли ми благословили наше тіло

Обидві наші душі повинні тут злитися;

Ми вивихнуті в любовних судомах

-наслідки деменційних застібок —

Розбийте мою грудну клітку та знищить моє серце

Це джерело неприємності застрягло в Ut

Тягар меланхолії змінює мої плечі

«Я не можу любити, крім того, де Смерть

Змішує його з диханням Краси.

"

(Едгар А. По)