The Outsiders - Bethzaida

«Climbing up the tower, I’m on my way to light

Escaping from the castle, I’ve been locked up day and night

Have to find my way out, or I will go insane

Lust for light is leading me, flowing in my veins

At last I am free… what strange things to see

Marble slabs and columns staring at me

I’d better keep to the road this dark night

So I will not be led astray in my search for light"

Voice of fate:"Longing for light, you’re to find death instead

Out from the dark into darkness you’re led"

«Following the road to a castle in the night

People there are screaming, going insane with fright

What could it be there that scares them so

Well… I hope that I’ll never know»

Waiting until day-time he sleeps beneath a tree

The wild animals avoid the thing they see

Not even the wolves of the forest dare come near

It wakes in them an arcane fear

Looking for water when he wakes up from his dreams

Thirsty and dirty he goes looking for a stream

Finding a river he sees his mirror image in it

The thing he sees, he knows it is himself

«This is too hard to live with», he cries in desperate tears

Recognizing the unearthly fear

Drowning himself is the only escape

There is no way to escape your fate

«Підняючись на вежу, я прямую до світла

Тікаючи із замку, я був замкнений день і ніч

Треба знайти вихід, інакше я збожеволію

Жадоба світла веде мене, тече в моїх жилах

Нарешті я вільний… які дивні речі бачити

Мармурові плити й колони дивляться на мене

Цієї темної ночі мені краще триматися дороги

Тож я не буду збитий із шляху у моїх пошуках світла»

Голос долі: «Тугаючи за світлом, ти натомість знайдеш смерть

З темряви в темряву вас ведуть»

«Йдучи по дорозі до замку вночі

Там люди кричать, божеволіють від переляку

Що там може бути, що їх так лякає

Ну… я сподіваюся, що ніколи не дізнаюся»

Дочекавшись дня, він спить під деревом

Дикі тварини уникають того, що бачать

Навіть лісові вовки не сміють наблизитися

Це пробуджує в них таємничий страх

Шукає води, коли прокидається від снів

Спраглий і брудний він йде шукати потік

Знайшовши річку, він бачить у ній своє дзеркальне відображення

Те, що він бачить, він знає, це він сам

«З цим занадто важко жити», — плаче він у відчайдушних сльозах

Розпізнавання неземного страху

Єдиний вихід — це втопитися

Немає шляху утекти від своєї долі