Triste compagne - Bénabar

Ce n’est pas le mal de vivre, non ça c’est réservé

Aux esthètes à la dérive qui jugent la déprime démodée.

Je n’ai pas la gourmandise qui consiste à tout détester

C’est pas pour moi le mal de vivre, c’est beaucoup trop raffiné.

Ça ira mieux demain, du moins je l’espère

Parce que c’est déjà ce que je me suis dit hier.

La larme à l’oeil en automne parce qu’elles sont mortes les feuilles

Alors qu’j’les connaissais à peine, elles étaient même pas d’ma famille.

Ce n’est pas par désespoir, il faudrait vaille que vaille

Souffrir du matin au soir, c’est beaucoup trop de travail.

Ça ira mieux demain, du moins je l’espère

Parce que c’est déjà ce que je me suis dit hier.

Ce n’est pas non plus du spleen pourtant c’est toujours à la mode

Mais c’est de la déprime qui frime le spleen, c’est beaucoup trop snob.

Et c’est pas de la mélancolie, c’est dommage ça m’aurait plu

Mais les chanteurs ont déjà tout pris, y’en avait plus.

Ce n’est qu’une triste compagne, une peste qui murmure

«N'oublie pas que tout s'éloigne et ne restent que les pleurs».

Жити не погано, ні, це стримано

До дрейфуючих естетів, які вважають депресію старомодною.

Я не маю обжерливості ненавидіти все

Для мене це не зло життя, це занадто вишукано.

Завтра буде краще, принаймні я на це сподіваюся

Тому що це те, що я сказав собі вчора.

Восени сльози на очах, бо листя загинуло

Коли я їх ледве знав, вони навіть не були з моєї родини.

Це не від відчаю, воно того варте

Страждати з ранку до вечора – це занадто багато роботи.

Завтра буде краще, принаймні я на це сподіваюся

Тому що це те, що я сказав собі вчора.

Це теж не сплін, але все ще модно

Але це депресія, яка демонструє селезінку, це занадто снобістський.

І це не меланхолія, шкода, що хотілося б

Але співаки вже все забрали, було ще.

Це лише сумний супутник, шкідник, що шепоче

«Пам’ятайте, що все минає і залишаються лише сльози».