La pêche à la ligne - Bénabar

C’est à peine l’aurore

Et je tombe du plume

Mon amour dort encore

Du sommeil de l’enclume

Je la laisse à ses rêves

Où je n' suis sûrement pas

Marlon Brando l’enlève

Qu’est c' que je foutrais là?

Sur un cheval sauvage

Ils s’en vont ridicules

Dehors y’a un orage

Y sont mouillés c’est nul !

Moi j’affûte mes gaules

Pour partir à la pêche

Musette sur l'épaule

Saucisson, bière fraîche

Quand le soleil arrive

Mon amour se réveille

Le coeur à la dérive

Les yeux pleins de sommeil

Téléphone à sa mère

Qu’est sa meilleure amie

Paroles éphémères

Et tous petits soucis

J’aimerais bien entendre

Ce qu’elle dit de moi

C’est sûrement très tendre

Enfin bon, j’entends pas

Moi je plante mon hameçon

Tout en haut d’une branche

Je tire sur le nylon

Me ruine une phalange

Le jour avance un peu

Mon amour se maquille

Un oeil et puis les deux

C’est futile mais ça brille

Qui veut-elle séduire

Je suis même pas là

Je me tue à lui dire

Qu’elle est mieux sans tout ça

Que ses yeux sont plus clairs

Quand ils sont dans ma poche

Que vouloir trop plaire

C’est le plaisir des moches

Moi je sors une truite

D’au moins cent vingts kilos

J' l’ai pitié trop petite

Je la rejette à l’eau

Il est midi passé

Je reviens les mains vides

Trop de vent, pas assez

L’eau était trop humide

Alors je rentre chez moi

Triste comme un menhir

Et personne n’est là

Pour m’entendre mentir

Mon amour est partie

Est partie pour toujours

J’ai perdu mon amour

Et j’ai perdu ma vie

J’emmènerai dimanche

Si je peux la gamine

S’emmêler dans les branches

A la pêche à la ligne

J’emmènerai dimanche

Si je veux la gamine

S’emmêler dans les branches

A la pêche à la ligne

Вже ледве світає

І я падаю з-під пера

Моя любов ще спить

Від сну ковадла

Я залишаю її до її мрій

де мене точно немає

Марлон Брандо знімає його

Якого біса я тут роблю?

На дикому коні

Вони йдуть смішно

Надворі буря

Ви мокрі це відстой!

Я, я точу свої саджанці

Поїхати на рибалку

Мюзета на плечі

Ковбаса, холодне пиво

Коли прийде сонце

Моя любов прокидається

Дрейфуюче серце

Очі повні сну

Телефонуйте його матері

Хто її найкращий друг

Ефемерні слова

І всі маленькі турботи

я хотів би почути

Що вона каже про мене

Мабуть, це дуже ніжно

У всякому разі, я не чую

Я підсаджую свій гачок

Високо на гілці

Натягую нейлон

Я зруйную фалангу

День просувається трохи вперед

Моя любов носить макіяж

Одне око, потім обидва

Це марно, але сяє

Кого вона хоче спокусити

Я навіть не тут

Я продовжую йому говорити

Що їй без усього цього краще

Щоб її очі були яснішими

Коли вони в моїй кишені

Що занадто багато, щоб догодити

Це задоволення потворних

Виймаю форель

Не менше ста двадцяти кілограмів

Мені шкода, що вона занадто маленька

Кидаю його назад у воду

Минув обід

Я повертаюся з порожніми руками

Забагато вітру, недостатньо

Вода була надто волога

Тож я йду додому

Сумний, як менгір

І там нікого немає

Почути, як я брешу

Моя любов пішла

Пішов назавжди

Я втратив своє кохання

І я втратив своє життя

Я візьму неділю

Якщо я можу, дитя

Заплутатися в гілках

Риболовля

Я візьму неділю

Якщо я хочу дитину

Заплутатися в гілках

Риболовля