La station Mir - Bénabar

Ca fait cent vingt-deux jours que je suis en l’air

A tourner autour, tout autour de la terre

Quand je m’ennuie je m’enferme dans le cockpit

Pour m’endormir, je compte les satellites

Y’a plus d’endroit, y’a plus d’envers

C’est l’infini, les étoiles, leur poussière

A mon hublot je m’imagine à ma fenêtre

Le toit des voitures, le haut des parcmètres

Je voulais quitter la terre mais maintenant je la regrette

J’ai pas le mal du pays

J’ai le mal de la planète

La station Mir notre cabane de l’espace

Désolé de le dire, elle est bonne pour la casse

Avec Sergueï et Youri, on la bichonne

On a dit pour s' marrer, qu’on mettrait un klaxon

Station en orbite, radeau près des côtes

Dans cet océan on connaît que des îles désertes

On a foulé la lune et c’est la grande fierté

Mais pour l’univers, c’est même pas l’Ile de Ré

Je voulais quitter la terre mais maintenant je la regrette

J’ai pas le mal du pays

J’ai le mal de la planète

Il va pleuvoir chez nous, des nuages gorgés d’eau

Quittent l’Angleterre pour le continent

D’ici je vois en vrai la météo

Sans une femme souriante qui gigote devant

Sortez les parapluies et rappelez les gosses

Remontez vos cols, courez sous l’abribus

Est-ce que j’ai fermé chez moi le vasistas

Si c’est pas le cas, ma moquette elle y passe

Je voulais quitter la terre mais maintenant je la regrette

J’ai pas le mal du pays

J’ai le mal de la planète

Je regarde en bas de l’autre côté de l’atmosphère

C’est bizarre de se dire qu’il y a tant de frontières

Vu d’ici, vraiment y’a pas grande différence

Entre la Mandchourie, le Texas, la Provence

La conquête de l’espace c’est l’avenir des humains

C’est pourquoi on ne lésine pas sur les moyens

La preuve: mon scaphandre vaut tellement de fric

Qu’avec on pourrait soigner la moitié de l’Afrique

Je voulais quitter la terre, j’avais pas tort en fait

J’ai plus le mal du pays, j’ai même plus le mal de la planète

Я був у повітрі сто двадцять дві доби

Обійти всю землю

Коли мені нудно, я замикаюся в кабіні

Щоб заснути, рахую супутники

Більше немає плюсів, більше немає зворотних

Це нескінченність, зірки, їхній пил

Біля свого ілюмінатора я уявляю себе біля свого вікна

Верхи машин, верхи паркоматів

Я хотів залишити землю, але тепер шкодую про це

Я не сумую за домом

Мене нудить від планети

Станція Мир наша космічна каюта

Вибачте, але вона годиться на металобрухт

З Сергієм і Юрієм ми її балуємо

Ми сказали, заради розваги, поставили б клаксон

Станція на орбіті, пліт біля берега

У цьому океані ви знаєте лише безлюдні острови

Ми ходили по Місяцю, і це велика гордість

Але для Всесвіту це навіть не Іль-де-Ре

Я хотів залишити землю, але тепер шкодую про це

Я не сумую за домом

Мене нудить від планети

Тут буде дощ, затоплені хмари

Виїзд з Англії на континент

Звідси я дійсно бачу погоду

Без усміхненої жінки, що метушиться попереду

Вийміть парасолі та покличте дітей

Закотіть коміри, біжіть під навіс

Чи я закрив світлове вікно в своєму домі

Якщо ні, мій килим в порядку

Я хотів залишити землю, але тепер шкодую про це

Я не сумую за домом

Мене нудить від планети

Я дивлюся вниз, на інший бік атмосфери

Дивно думати, що існує стільки кордонів

Якщо дивитися звідси, то справді немає великої різниці

Між Маньчжурією, Техасом, Провансом

Підкорення космосу – це майбутнє людей

Тому ми не економимо на засобах

Доказ: мій скафандр коштує стільки грошей

Таким чином ми могли б вилікувати половину Африки

Я хотів залишити землю, насправді я не помилився

Я більше сумую за домом, я ще більше хворію на планету