eB tahT srewoP ehT - Being As An Ocean

There has always been this sneaking suspicion

There’s something critical we’ve missed

More connected than ever before

Yet we are all dying of loneliness

The trap was set;

we’ve trusted a deception

As if there weren’t fullness of life without incorporation

Into these churning and violent systems

(Outrage without information

Has left our spirits in shambles

Clanging cymbals, mindless babble)

We skirt around the issue

No matter how immensely prevalent

Everyone’s so scared to breathe a word

No one wants to mention it

That after all they’ve sacrificed

We’d rather trust a fucking screen

Than sit in tactful humility

Discourse with a human being

Instead of think for ourselves

We’d rather be fed what to believe

They won’t know what’s on our hearts

Until it stops beating in our chest

Won’t wait to see what’s on our mind

Until it exits the back of our heads

Those sworn to protect us have become our captors

One-stop judge, jury, and executioner

Granted license to take a life without giving chase

Youth cut down in its prime

Oh G-d, what a fucking waste!

You took a solemn oath, placed your hand on that Bible

Pledged your protection and service

To adorn yourself in courage

Craven hands, dutifully raised

To uphold truth and justice

Would rather bend the knee to fear

Instead of flex that muscle between their ears

Coward, pull that trigger with haste!

I’ll fire back with my words and a raised fist

Those sworn to protect us have become our captors

Don’t make idiots your idols;

so many bow down to fools

Strutting around like crownless kings

Raving mad aristocrats, crippled by insecurity

They prey upon the weak, both in will and mind

Preaching that compliance is peace

That the walls they’ll build will bring sanctuary

Masses, blinded by fear, clutch and grab for stability

But one day, we’ll look up and see the walls and wire

Our monoliths of false safety

And realize that our battlements have only served to shut us in

Stone only hardens our hearts

Isolation only constricts our souls

Hatred dominates when we refuse to see the other as our own

(We are still here)

Were we ever truly free?

Ця прихована підозра була завжди

Є щось критичне, яке ми упустили

Більш пов’язаний, ніж будь-коли раніше

Але ми всі вмираємо від самотності

Пастку поставили;

ми вірили в обман

Ніби не було повноти життя без інкорпорації

У ці бурхливі й насильницькі системи

(Обурення без інформації

Покинув наш настрій

Дзвінок цимбалів, бездумний лепет)

Ми обходимо цю проблему

Незалежно від того, наскільки поширений

Усім так страшно вимовити слово

Ніхто не хоче про це згадувати

Це все-таки вони пожертвували

Ми б скоріше довіряли проклятому екрану

Чим сидіти в тактовній смиренні

Бесіда з людиною

Замість того, щоб думати самостійно

Нам краще нагодувати, у що вірити

Вони не знають, що у нас на серці

Поки воно не перестане битися в наших грудях

Не будемо чекати, щоб побачити, що у нас на думці

Поки це не виходить із потилиці

Ті, хто присягнувся захищати нас, стали нашими викрадачами

Єдиний суддя, журі та кат

Надано дозвіл забрати життя без погоні

Молодь скорочується в розквіті сил

Боже, яка трата трата!

Ви дали урочисту клятву, поклали руку на цю Біблію

Присягнув ваш захист і службу

Щоб прикрашати себе відвагою

Хідкі руки, слухняно підняті

Відстоювати правду та справедливість

Краще зігнути коліна, щоб боятися

Замість розгинати м’яз між вухами

Боягуз, поспішно тисни на курок!

Я відповім своїми словами та піднятим кулаком

Ті, хто присягнувся захищати нас, стали нашими викрадачами

Не робіть ідіотів своїми кумирами;

так багато кланяються дурням

Мешкають, як королі без корони

Шалені божевільні аристократи, скалічені невпевненістю

Вони полюють на слабких, як волею, так і розумом

Проповідування такої відповідності — це мир

Що стіни, які вони зведуть, принесуть святиню

Маси, засліплені страхом, хапайтесь і хапайтеся для стабільності

Але одного дня ми подивимося вгору і побачимо стіни та дріт

Наші моноліти фальшивої безпеки

І усвідомте, що наші зубчасті стіни лише закривали нас

Камінь лише загартовує наші серця

Ізоляція лише стискає наші душі

Ненависть домінує, коли ми відмовляємося бачити іншого як власного

(Ми все ще тут)

Чи були ми коли-небудь справді вільними?