Zuhaus - Beatrice Egli

Strophe:

Schon kurz nach zehn

Ich steh am Bahnsteig

Die Augen werden langsam schwer

Ein furchtbar langer Tag

Der liegt nun hinter mir

Ich fühl mich müde, ziemlich leer

Die Bahnhofsuhr scheint still zu stehen

Ich seh die Tauben unterm Dach

Und irgendwann da fährt der Zug ein

Ziemlich laut

Ich bin schon gar nicht mehr ganz wach

Dann steig ich ein, schau aus dem Fenster

Und ich atme ganz tief ein

Nicht mehr lange und ich bin daheim

Bin auf dem Weg

Dorthin wo ich einfach hin gehör

Wo Geborenheit am allermeisten zählt

Wie hat es mir gefehlt

Bald bin ich da

Freu mich so und lächle gerade raus

Und ich kann es kaum erwarten bis ich endlich wieder spüre

Wieder spür ich bin zuhaus

Strophe:

Die Fahrt durch bunte Großstadtlichter

Ein alter Mann nickt lächelnd ein

Und im Abteil herscht eine leise Friedlichkeit

Ich denk daran schon da zu sein

Ich sitz ganz still, schließ meine Augen

Und ich atme ganz tief ein

Nicht mehr lange und ich bin daheim

Bin auf dem Weg

Dorthin wo ich einfach hin gehör

Wo Geborenheit am allermeisten zählt

Wie hat es mir gefehlt

Bald bin ich da

Freu mich so und lächle gerade raus

Und ich kann es kaum erwarten bis ich endlich wieder spüre

Wieder spür ich bin zuhaus

(Bin auf dem Weg)

Dorthin wo ich einfach hin gehör

Wo Geborenheit am allermeisten zählt

Wie hat es mir gefehlt

Bald bin ich da

Freu mich so und lächle gerade raus

Und ich kann es kaum erwarten bis ich endlich wieder spüre

Wieder spür ich bin zuhaus

вірш:

Незабаром після десятої

Я стою на платформі

Твої очі стають важкими

Страшенно довгий день

Це вже позаду

Я відчуваю себе втомленим, досить порожнім

Здається, станційний годинник зупинився

Я бачу голубів під дахом

І в якийсь момент приїжджає потяг

Досить голосно

Я вже навіть не повністю прокинувся

Тоді я заходжу, дивлюся у вікно

І я глибоко вдихаю

Недовго, і я буду вдома

я в дорозі

Туди, де я просто належу

Де народження має значення найбільше

Як я це пропустив

Я скоро буду

Я такий щасливий і просто посміхаюся

І я ледве чекаю, коли нарешті відчую знову

Я знову почуваюся як вдома

вірш:

Проїзд крізь різнокольорові вогні міста

Старий киває, усміхаючись

А в купе тиха тиша

Я вже думаю бути там

Сиджу спокійно, заплющу очі

І я глибоко вдихаю

Недовго, і я буду вдома

я в дорозі

Туди, де я просто належу

Де народження має значення найбільше

Як я це пропустив

Я скоро буду

Я такий щасливий і просто посміхаюся

І я ледве чекаю, коли нарешті відчую знову

Я знову почуваюся як вдома

(Я в дорозі)

Туди, де я просто належу

Де народження має значення найбільше

Як я це пропустив

Я скоро буду

Я такий щасливий і просто посміхаюся

І я ледве чекаю, коли нарешті відчую знову

Я знову почуваюся як вдома