What Would You Say - Beams

If the clouds move away will you still smoke?

If you get paid every week will you still worry?

If the roads are all unpaved will you still drive?

If you have everything you need, will you still buy more?

Will you continue to speak when you’re done saying what you’re saying?

Will you continue to eat when you’re full up?

What would you say, son, if the work was all done?

Who would you run to, who would you run with, who would you run from?

What would you say, son, if the work was all done?

Who would you run to, who would you run with, who would you run from?

What would you say, son?

As the universe grows, our relative knowledge slows down

Our perceptions fade, weaker than the eyes that tell us to change our ways —

No!

I will not go!

-

It’s safer sitting on this shrinking pile of golden change, golden change

Forty-two hour night days, hour night-days go by, grey and white,

the sky gives rain and shadows

And years grow deeper and taller than all of my best friends, and I and them

And we are older than each other, we are divided and conquered

We are older than each other, we are divided and conquered

I went down to Nora’s house, high on caffeine, cigarettes and beer and we’d

drank too much

I went down to Nora’s house, high on caffeine, cigarettes and beer and we’d

drank too much

What would you say?

Якщо хмари розійдуться, ви все одно будете курити?

Якщо вам платять щотижня, ви все одно хвилюватиметесь?

Якщо всі дороги ґрунтові, ви все одно будете їздити?

Якщо у вас є все необхідне, ви все одно купите більше?

Ви продовжите говорити, коли закінчите говорити те, що ви говорите?

Чи будете ви продовжувати їсти, коли насититесь?

Що б ти сказав, синку, якби всю роботу було зроблено?

До кого б ви побігли, з ким би ви побігли, від кого б ви втекли?

Що б ти сказав, синку, якби всю роботу було зроблено?

До кого б ви побігли, з ким би ви побігли, від кого б ви втекли?

Що б ти сказав, синку?

Оскільки Всесвіт росте, наше відносне знання сповільнюється

Наше сприйняття зникає, слабше, ніж очі, які говорять нам змінити свої шляхи —

Немає!

Я не піду!

-

Безпечніше сидіти на цій купі золотих дрібниць, що зменшуються, золотих дрібних грошей

Сорок дві години ночі дні, година ночі дні минають, сіро-білі,

небо дає дощ і тіні

І роки стають глибшими та вищими за всіх моїх найкращих друзів, і мене і їх

І ми старші один за одного, ми розділені та підкорені

Ми старші один за одного, ми розділені та підкорені

Я пішов до дому Нори, напився кофеїном, сигаретами та пивом, і ми

випив занадто багато

Я пішов до дому Нори, напився кофеїном, сигаретами та пивом, і ми

випив занадто багато

Що б ти сказав?